Вчені передбачили долю Сонця – “виростуть” крила метелика

Астрономи порівняли два зображення туманності Метелика, зроблені космічним телескопом «Хаббл» у 2019 та 2020 роках.

Астрономи спостерігали за NGC 6302, більш відомою як туманність Метелика, яка знаходиться приблизно за 4000 світлових років від Землі. Як пояснюють вчені, це яскравий приклад того, що відбувається, коли у таких зірок, як Сонце, закінчується паливо і вони вмирають.

На новому зображенні зірка «ховається» у точці, де «зустрічаються» два крила. Раніше вона була активною і яскравою, а зараз гасне як крихітний білий карлик, що зхлопнувся. Самі «крила» — це залишки зовнішніх верств газу цієї зірки, які викинуло в космос тисячі років тому, коли в неї закінчилось ядерне паливо і вона загинула.

За даними НАСА, сьогодні розмір цих крил становить 3 світлові роки.

Більше століття астрономи намагалися зрозуміти, чому туманність Метелика набула такої чіткої форми комахи, тоді як більшість інших об’єктів такого типу розширюються в космос акуратнішими круглими візерунками. Нові уповільнені зображення туманності, представлені 12 січня на 241-х зборах Американського астрономічного товариства в Сіетлі, підказують, у чому справа.

Порівнюючи два зображення крил метелика, зроблені космічним телескопом «Хаббл» у 2009 та 2020 роках, дослідники виявили дивні процеси, які керують зростанням туманності. Вчені виявили сліди півдюжини «струменів» інтенсивного вітру, що виходять із центральної зірки туманності, які, мабуть, хаотично перехрещувалися протягом тисяч років і виривалися із центральної зірки 2300 та 900 років тому.

За словами дослідників, вони штовхали матерію до країв туманності з надзвичайно високою швидкістю – до 800 км/с. Тим часом матерія, розташована ближче до центральної зірки, «повзла назовні» зі швидкістю вдесятеро менше. В результаті на крилах туманності утворювалися складні та асиметричні структури.