Вчені довели, що безсоння інколи допомагає боротись з депресією

У дослідженні, проведеному Медичною школою Перельмана Пенсільванського університету у Філадельфії, вивчалося трохи суперечливе явище, пов’язане з позбавленням сну, що призводить до покращення настрою у пацієнтів із депресивними розладами.

Дослідницька група створила карту активності галузей мозку за допомогою функціональної магнітно-резонансної томографії в стані спокою, щоб зрозуміти, чому в деяких людей втрата сну має позитивний вплив.

Дослідження показало, що одна ніч повного позбавлення сну покращила зв’язок мигдалеподібного тіла з передньою поясною корою, що корелювало з найкращим настроєм у деяких здорових та депресивних людей.

Експерименти проводились у лабораторії Центру клінічних трансляційних досліджень у лікарні Пенсільванського університету протягом п’яти днів поспіль. Всім учасникам було проведено три сеанси фМРТ сканування. Загалом на кожного учасника було отримано 210 зображень фМРТ.

Учасники пройшли три сеанси фМРТ-сканування у стані спокою протягом п’яти днів. Перше сканування було проведено після нормального нічного сну вранці другого дня як вихідний рівень. У групах TSD учасники мали другий сеанс сканування вранці третього дня після відсутності сну.

Потім учасникам дали дві ночі спокійного сну та останній сеанс сканування вранці п’ятого дня. Усі учасники заповнювали скорочену версію профілю станів настрою з 37 пунктів кожні дві години протягом днів з другої до п’ятої.

Як і очікувалося, у більшості учасників одразу після відсутності нічного сну погіршився настрій. Але тринадцять із 30 (43%) учасників з депресією зазнали покращення настрою, а решта 17 учасників зазнали погіршення настрою або відсутність змін після однієї ночі TSD.

Після однієї ночі спокійного сну у 20 учасників із великим депресивним розладом настрій покращився, а в інших учасників настрій погіршився чи не змінився.

Зв’язок між мигдалеподібним тілом і передньою поясною корою значно збільшився у пацієнтів з поліпшеним настроєм, але зменшився у пацієнтів з настроєм, що не покращився. Мигдалеподібне тіло є ядром реакції «бий або біжи», обробляючи лякаючі або загрозливі стимули та сигналізуючи іншим частинам мозку про необхідність дії у відповідь.