В Україні пропонують дозволити банкам списувати до 100% кредитних боргів військових та їхніх родин

Комітет Верховної Ради з питань фінансів, податкової та митної політики 10 вересня рекомендував парламенту прийняти за основу законопроєкт №15458, який має створити спеціальний механізм врегулювання прострочених кредитних боргів військовослужбовців, полонених і зниклих безвісти громадян, осіб з інвалідністю внаслідок війни та членів їхніх сімей.

Документ передбачає можливість прощення кредитором до 100% заборгованості за споживчим кредитом для визначених захищених категорій громадян, усунення податкових наслідків такого списання та закінчення виконавчих проваджень щодо вже прощених боргів.

Водночас законопроєкт не запроваджує автоматичного списання кредитів. Кредитор отримуватиме право, але не безумовний обов’язок, пробачити всю заборгованість або її частину після отримання відповідного звернення та документів.

Кому можуть списувати кредитні борги

Спеціальний механізм пропонується поширити на військовослужбовців, які загинули або померли, зникли безвісти, перебувають у полоні чи з якими втрачено зв’язок.

Також він стосуватиметься цивільних осіб, позбавлених особистої свободи внаслідок збройної агресії Росії, та цивільних, які зникли безвісти.

Окремо до захищених категорій віднесені особи з інвалідністю внаслідок війни, отриманою під час захисту незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України.

Звертатися до кредиторів зможуть також члени сімей, спадкоємці та законні представники таких осіб.

Відповідні зміни пропонується одночасно внести до Податкового кодексу, законів «Про споживче кредитування» та «Про виконавче провадження».

Банк зможе пробачити 100% боргу, але не буде зобов’язаний це робити

Законопроєкт передбачає, що члени сімей, спадкоємці або представники загиблих військовослужбовців, полонених і зниклих безвісти, а також визначених категорій цивільних осіб зможуть звернутися до кредитора із клопотанням про прощення всієї заборгованості.

Після отримання необхідних підтвердних документів кредитодавець або новий кредитор матиме право ухвалити рішення про списання 100% боргу або іншої його частини.

Таким чином, саме банк чи інша фінансова установа визначатиме, чи буде заборгованість списана повністю, частково або не буде списана взагалі. Це є принциповою відмінністю запропонованого механізму від обов’язкового державного списання кредитів.

Кредиторів також планують зобов’язати оприлюднювати спеціальні контактні дані, за якими громадяни зможуть звертатися з такими клопотаннями.

Родини не повинні будуть платити податок із прощеного боргу

Однією з проблем чинного механізму є податкові наслідки списання кредитної заборгованості. Прощений банком борг за певних умов розглядається як дохід позичальника, з якого виникають податкові зобов’язання.

У результаті списання кредиту загиблого військовослужбовця може створювати новий фінансовий тягар для його родини.

За наведеними авторами законопроєкту даними, після початку повномасштабного вторгнення банки за власний рахунок сплатили понад 4,9 млн грн податків у 2227 випадках прощення боргів, щоб відповідні податкові зобов’язання не перекладалися на сім’ї загиблих або полонених захисників.

Законопроєкт пропонує усунути такі наслідки. Банки не повинні будуть збільшувати фінансовий результат до оподаткування на суму використаного резерву під час списання боргів визначеним категоріям громадян, а анульована заборгованість не включатиметься до оподатковуваного доходу позичальника.

Зміни передбачені і для інших позичальників

Частина запропонованих податкових змін стосується не тільки військових та інших захищених категорій.

Для фізичних осіб планують збільшити розмір боргу, який кредитор може пробачити без виникнення податкових наслідків. Зараз відповідний неоподатковуваний поріг прив’язаний до 25% мінімальної заробітної плати, а законопроєкт пропонує збільшити його до однієї мінімальної зарплати на рік.

Документ також передбачає зміни щодо оподаткування анульованого основного боргу, процентів та комісій.

Виконавче провадження після списання боргу закриватимуть

Якщо кредитор ухвалить рішення про прощення заборгованості за новим механізмом, пов’язане з нею виконавче провадження має бути закінчене.

З відповідних категорій боржників також не стягуватиметься виконавчий збір. Це має вирішити ситуації, коли банк уже відмовився від вимог до позичальника, але стягнення продовжується в межах відкритого виконавчого провадження.

За оцінками, наведеними у пояснювальній записці, новий механізм може дозволити фінансовим установам врегулювати безнадійну кредитну заборгованість, загальний обсяг якої перевищує 13 млрд грн. Додаткових видатків із державного бюджету для реалізації законопроєкту його автори не прогнозують.

Водночас документ поки не ухвалений Верховною Радою навіть у першому читанні – фінансовий комітет лише рекомендував парламенту прийняти його за основу. У разі остаточного схвалення закону Кабінету Міністрів та Національному банку пропонується протягом трьох місяців привести свої нормативні акти у відповідність до нових правил.

Окремого врегулювання потребуватиме процедура підтвердження статусу полоненої або зниклої безвісти особи, а також застосування нових правил до кредитних справ, які на момент набрання законом чинності вже перебуватимуть у судах або на стадії примусового виконання.