Ураження санкційною зброєю: хроніки 9 серпня

Україна збирається розширити санкції проти Росії та її громадян. Відповідний проєкт вніс у парламент президент Володимир Зеленський, текст документа вже з’явився на сайті Верховної Ради. Про це повідомляє РБК-Україна з посиланням на проєкт постанови №7640. Таким чином президент рекомендує Раді схвалити рішення РНБО від 5 серпня “Про застосування секторальних спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій) до Російської Федерації”.

Заборони будуть стосуватися росіян, юридичних осіб з РФ та України, кінцевим власником, членом та учасником яких є Росія та її громадяни, а також осіб, пов’язаних з державою-агресором. Водночас санкції не будуть поширюватися на росіян, які живуть в Україні на законних підставах.

Пакет санкцій буде складатися з 10 пунктів:

1. заборона на виведення капіталу з України на користь фізичних та юридичних осіб Росії;
2. зупинка дозволів на користування надрами;
3. заборона приватизувати чи орендувати державне майно;
4. заборона на публічні закупівлі товарів, робіт, послуг, пов’язаних з Росією;
5. заборона на заходження російських суден та літаків;
6. припинення видачі готівки та платіжних карток особам, які пов’язані з агресором;
7. заборона на придбання цінних паперів від російських емітентів;
8. заборона (дозволів та ліцензій НБУ) на інвестиції в Росію;
9. заборона на передачу технологій та прав інтелектуальної власності в Росію;
10. заборона на набуття права власності на землю для осіб, пов’язаних з РФ.

Вказані санкції після прийняття Верховною радою будуть діяти протягом 10 років.

• Країни Заходу не виключають запровадження каральних заходів проти Туреччини на тлі поглиблення її відносин із Росією, яка почала повномасштабну війну проти України. Про це йдеться в матеріалі Financial Times. Шість західних посадовців розповіли виданню про занепокоєння щодо домовленостей лідерів Туреччини й Росії Реджепа Таїпа Ердогана та Владіміра Путіна розширити співпрацю у сферах торгівлі та енергетики після зустрічі в Сочі. Один із посадовців ЄС заявив, що Брюссель “більш пильно” стежить за турецько-російськими відносинами. Інше джерело Financial Times припустило, що деякі західні країни можуть закликати свої компанії вийти з турецького ринку, якщо Ердоган піде на втілення домовленостей з Путіним.

• Німецький енергохолдинг Siemens Energy почав реструктуризацію своєї бізнес-діяльності в Росії і має намір закінчити вихід з активів у Росії наприкінці поточного фіскального року. Але може продовжити обслуговувати обладнання для “Північного потоку-1”. Про це йдеться у звітності компанії. Зазначається, що Siemens Energy розпочала реструктуризацію бізнесу в Росії у третьому кварталі. Збитки компанії вже оцінюються приблизно в 200 млн євро. При цьому в Siemens розраховують, що відхід від Росії не принесе “будь-яких істотних фінансових наслідків”.

• Прем’єр-міністр Фінляндії Санна Марін виступає за обмеження видачі туристичних віз росіянам на загальноєвропейському рівні. Про це пише Yle, передає Європейська правда. “Неправильно, що в той час, коли Росія веде агресивну, жорстоку агресивну війну в Європі, росіяни можуть жити нормальним життям, подорожувати Європою, бути туристами. Це – неправильно”, – сказала Марін. Вона сподівається, що країни ЄС разом вирішать це питання, адже перетнути кордон Фінляндії можна за візою будь-якої країни Шенгенської угоди.

• Суд задовольнив клопотання прокурорів Харківської обласної прокуратури про накладення арешту на корпоративні права підприємств, засновниками яких є громадяни РФ, на суму понад 23 млн грн. Арештовані корпоративні права передано для управління до АРМА. Йдеться про три приватні підприємства, які опосередковано сприяють військовій агресії РФ проти України. Це харківські компанії з різних галузей: вони займаються ресторанним бізнесом, торгівлею продовольчими товарами та пальним. Їхні засновники — громадяни країни-агресора. Своїми діями вони забезпечують провадження господарської діяльності у взаємодії з РФ. Досудове розслідування у кримінальному провадженні за фактом провадження господарської діяльності у взаємодії з РФ (ч. 4 ст. 111-1 КК України) здійснюється за процесуального керівництва Харківської обласної прокуратури слідчими СУ ГУНП в Харківській області. Оперативний супровід здійснюють співробітники Управління стратегічних розслідувань ДСР Нацполіції України.
• Американське бюро кредитних історій Equifax вийшло зі складу акціонерів російського дочірнього бюро кредитних історій “Еквіфакс”. Про це стало відомо з інформації Єдиного державного реєстру юридичних осіб (ЄДРЮЛ). Згідно з випискою від 5 серпня 2022 року нові співвласники ХКФ-банку Віолетта Чайка та Ібрагім Загідулін отримали по 25% у ТОВ “Бюро кредитних історій Еквіфакс”. Раніше 50% акцій бюро належали американському Equifax.

• Рада директорів “Русагро” рекомендувала не виплачувати проміжні дивіденди за перше півріччя 2022 року. Про це йдеться у протоколі засідання ради. У зв’язку з тим, що питання про дивіденди обговорюватися не буде, рада директорів “Русагро” відмовляється від проведення позачергових зборів акціонерів, намічених на 9 вересня, зазначається в документі.
• Тактика стримування цін для того, щоб забезпечити колишній потік відвідувачів, може обернутися роботою ресторанів в збиток. За даними ФСДС Росії (Федеральна служба державної статистики), індекс споживчих цін у громадському харчуванні в І половині 2022 року досяг максимального показника: зростання склало 14,7%, тоді як ще в I кварталі 2022 року воно становило 8,9%, а за весь 2021 рік – 5,1%. “В умовах розриву виробничих та логістичних ланцюжків через введені проти Росії санкції, відходу з ринку низки міжнародних компаній-постачальників продуктів (наприклад, Lamb Weston, McCain, Lavazza) і міцного алкоголю (Diageo, Beam Suntory), складнощів з постачанням інгредієнтів, російські ресторатори продовжують стикатися зі зростанням собівартості страв. І це незважаючи на зміцнення офіційного курсу рубля. Це означає, що здебільшого представники галузі працюють собі на збиток“, – прокоментувала керівник напряму INFOLine “Споживчий ринок” Світлана Силеніна.

• Невеликі однокімнатні квартири-студії на вторинному ринку в російських містах з початку 2022 року подорожчали в середньому на 11,6%, до 101,6 тис. рублів за квадратний метр. Такі дані наводяться у дослідженні федерального порталу “Світ квартир”, яке є у розпорядженні ТАРС. Аналітики досліджували ціни на квартири площею до 32 кв. м на вторинному ринку у 70 містах Росії. “Середня ціна квадратного метра по всіх містах склала 101556 рублів, що на 11,6% більше, ніж на початку року. У середньому квартира до 32 кв. м в Росії коштує 2791201 рубль (+11,1% з січня) “, – йдеться у матеріалах.