Ураження санкційною зброєю: хроніки 5 серпня

Міжнародне рейтингове агентство S&P Global Ratings знизило кредитні рейтинги Білорусі в іноземній валюті до вибіркового дефолту, а щодо єврооблігацій – до дефолту. Про це йдеться у повідомленні агентства. Так, агентство знизило суверенний кредитний рейтинг Білорусі в іноземній валюті до SD/SD (обмежений дефолт). А рейтинг випуску єврооблігацій 2027 знижений до D (дефолт).

“Рейтинги Білорусі в іноземній валюті знижено до “SD/SD” у зв’язку з виплатою рублевого купона за доларовими єврооблігаціями”, – йдеться у заяві агентства.

Суверенний кредитний рейтинг Білорусі у національній валюті підтверджено на рівні “CCC/C” з “негативним” прогнозом з урахуванням того, що “макроекономічні та фіскальні стреси можуть послабити здатність уряду забезпечувати свої боргові зобов’язання у національній валюті”. Агентство заявляє, що у разі виконання платежів з випуску Belarus-27 у валюті договору, рейтинг Білорусі може бути підвищений. При цьому в агентстві вважають, що “подальші неплатежі за іншими єврооблігаціями практично неминучі”.

• Сьомий пакет санкцій Євросоюзу щодо Росії у зв’язку із війною в Україні запам’ятався заборонами на імпорт російського золота, розширенням експортного контролю, а також списку заблокованих осіб та організацій. Однак на периферії обговорень залишилась важлива новела. У ст. 9 регламенту Ради ЄС № 269/2014 було внесено норму про те, що особи, які перебувають під блокуючими санкціями, зобов’язані відзвітувати перед компетентними органами країни ЄС про свої активи в юрисдикції Євросоюзу. Терміни жорсткі. Звітність потрібно здати до 1 вересня цього року. А тим, хто опиниться під санкціями у майбутньому — упродовж шести тижнів. Крім того, заблоковані особи зобов’язані співпрацювати з компетентним органом у разі перевірки цієї інформації. У чому сенс новели? Швидше за все, влада ЄС хоче полегшити роботу з пошуку активів заблокованих осіб. Таку роботу за них мають зробити самі підсанкційні особи. Якщо вони не прозвітують про свої активи, то згідно зі ст. 9 зазначеного регламенту, їх дії будуть розцінені як обхід режиму санкцій.

• Міністерство закордонних справ Латвії в четвер поінформувало, що з 1 серпня була призупинена дія міжурядової угоди з Росією про економічне співробітництво. Про це повідомляє “Європейська правда” з посиланням на офіційний вісник уряду Латвії Latvijas Vеstnesis. Також із 1 серпня було призупинено дію угоди між урядами Латвії та Росії щодо створення міжурядової комісії у сферах економічного, науково-технічного, гуманітарного та культурного співробітництва.

• У РФ продажі нових автомобілів у липні впали на 75% порівняно з тим же місяцем минулого року. Про це свідчать дані Асоціації європейського бізнесу (АЄБ), пише російський Forbes. Так, у липні продажі нових легкових та нових комерційних авто у Росії впали на 75% проти липня минулого року – до 32 412 автомобілів. За даними асоціації, порівняно з показниками червня у липні зафіксували невеликий приріст продажів у 16,8%. При цьому, за січень-липень 2022 року було продано 368 850 автомобілів, що на 60% менше, ніж за аналогічний період минулого року. Зокрема, у мінусі лідер російського ринку “АвтоВАЗ”, продажі якого в липні впали на 68%, до 10 323 машин.

• У РФ дорожчає іноземний алкоголь: ціни на нього зростають швидше, ніж на інші категорії продуктів. Про це пише російське видання “Сирена” з посиланням на проєкт “Цены сегодня”. Так, у Москві шведська горілка Absolut 500 мл подорожчала на 46%, а віскі Jim Beam 700 мл – на 38%.
• У Росії Асоціація власників кінотеатрів звернулась до президента РФ Путіна з проханням дати уряду доручення розробити заходи підтримки кінотеатрів. Про це пише “Интерфакс” із посиланням на лист за підписом голови АВК Олексія Воронкова. У листі, зокрема, йдеться, що відхід іноземних компаній у березні цього року призвів до того, що на кінотеатри були накладені санкції. В Асоціації також визнають, що “зусилля із заміщення іноземних фільмів” змогли забезпечити лише 5% касових зборів та проданих квитків у кінотеатрах. “За період березень-червень 2022 року падіння виручки та кількості реалізованих кіноквитків склало понад 70% від середньомісячних показників попередніх років”, – йдеться у листі.

• За перші шість місяців цього року російські торгові центри втратили майже третину іноземних орендарів — такого висновку дійшли аналітики компанії CORE.XP. За їхніми підрахунками, після початку війни в Україні 56 закордонних брендів змінили свій формат роботи у Росії. Так, 27% їх повністю пішли, половина іноземних марок призупинила діяльність. Решта — а це 22% — зараз проводять реструктуризацію. Як зазначають у CORE.XP, закордонні бренди переважно розміщувалися у великих торгових центрах у містах-мільйонниках.
• Уряд Фінляндії розмірковує над обмеженням видачі росіянам туристичних віз. Про це повідомив глава МЗС країни Пекка Хаавісто після того, як питання обговорювалося на засіданні кабінету міністрів. Раніше ця тема обговорювалася з президентом Фінляндії Саулі Ніїністе. «Фінляндія має способи обмежити видачу туристичних віз громадянам Росії. Мета полягає в тому, щоб вплинути на ухвалення рішень щодо візової політики. Найшвидший спосіб знизити кількість туристів, які прибувають до Фінляндії з Росії — це вплинути на категорії віз та терміни їх оформлення», — повідомив міністр. Він додав, що Фінляндія порушить питання про візову практику на неформальній зустрічі міністрів закордонних справ ЄС наприкінці серпня, а уряд країни продовжить обговорення цього питання наступного тижня.

• Багато компаній малого та середнього бізнесу в Росії перейшли з лютого 2022 року в режим економії, у тому числі скоротивши частину персоналу (24%) або премії співробітникам (26%), випливає з результатів дослідження фінансових сервісів Platforma та фінансового маркетплейсу «Порівняй», з яким ознайомився РБК. Так, зокрема, з лютого 27% компаній втратили менше ніж 10 співробітників, 21% — 20-30, з 11% фірм пішли 30-50 працівників. Опитування проводилося з 14-19 липня, у ньому взяли участь 1 тис. 201 керівник компаній у сегменті малого та середнього бізнесу по всій Росії. Крім того, третина компаній (34%) звернула увагу на скорочення обсягу робіт на тлі економічних проблем. Майже у половини опитаних компаній (48%) у зв’язку з цим грошовий оборот скоротився на 10-20%, у кожної третьої (30%) – на 20-40%, у 13% – на 30-50%, а 9% – більш ніж 50%.
• У новому випуску економічного бюлетеня Європейського центрального банку (ЄЦБ) аналізуються зміни у торгових поставках із Росії з моменту початку війни в Україні. Експорт до Росії країн-основних торгових партнерів значно скоротився. Це особливо помітно у країнах, які запровадили санкції. У травні зафіксовано зниження на 85% ввезення товарів у РФ зі США та на 45% — із країн зони євро. При цьому впав і експорт із країн, які не вводили санкції, наприклад з Китаю — на 23%. «Розбивка за окремими групами показує, що доступ Росії до товарів, необхідних для виробництва військової техніки, таких як транспортні засоби, машини та механічні пристрої, у відносному вираженні був значно утруднений»,— вважають у ЄЦБ. Там вважають, що лише перший раунд санкцій призвів до зниження російського імпорту на 15%.