Ураження санкційною зброєю: хроніки 23 вересня

Країни-члени Європейського Союзу намагаються досягти впродовж кількох тижнів політичної угоди, яка б запровадила обмеження ціни на російську нафту. Про це повідомляє Bloomberg із посиланням на джерела.

Обговорення активізувалося після того, як президент РФ Владімір Путін оголосив про “часткову мобілізацію”. Рішення, ймовірно, буде включено до нового пакету санкцій, запропонованого Єврокомісією. Обмеження цін призведе до об’єднання ЄС із зусиллями США, спрямованими на те, щоб не допустити різкого зростання вартості нафти та вдарити по доходах Москви. Як зазначили співрозмовники агентства, попри нові зусилля з боку Єврокомісії та деяких держав-членів, план зіштовхується з багатьма перешкодами й позитивний результат не є само собою зрозумілим. Зазначається, що рішення про санкції вимагають одностайності, що може бути складним, оскільки в кожного члена ЄС свої енергетичні потреби. Представники держав-членів зустрінуться з Єврокомісією на вихідних, щоб обговорити нові санкції, які, окрім обмежень на нафту, можуть включати додаткові обмежувальні заходи щодо окремих осіб і секторів, таких як технології та предмети розкоші, повідомили джерела.

Багато деталей ще потрібно опрацювати, зокрема, встановити граничну ціну. Також залишається незрозумілим, як таке обмеження буде запроваджено разом із ембарго ЄС на російську нафту та забороною послуг, необхідних для її транспортування, погоджених на початку цього року. У будь-якому разі існує певна терміновість, оскільки обмеження ціни потрібно буде прийняти до того, як заходи ЄС набудуть чинності 5 грудня.

Представники національних урядів у Брюсселі намагатимуться досягти попередньої угоди щодо цінову межу перед неформальною зустріччю лідерів ЄС у Празі 6 жовтня.

• Норвезька влада з 22 вересня офіційно призупинила дію угоди про спрощений візовий режим з Росією. Про це, як пише “Європейська правда”, йдеться у повідомленні Директорату імміграції Норвегії (UDI). “Угода про спрощення візового режиму між Норвегією та Росією тимчасово призупинена з 22 вересня 2022 року. Це означає, що звичайні правила щодо документів, багаторазових віз, зборів і часу обробки також застосовуються до громадян Росії. Спрощені правила в угоді не застосовуватимуться доти, доки не буде скасовано рішення про призупинення дії угоди”, – йдеться у повідомленні. У відомстві попередили росіян, що навіть за наявності гостьової візи чи навіть дозволу на проживання, вони можуть зіткнутися з труднощами на шляху через скасовані рейси.

• Після націоналізації енергетичної компанії Uniper уряд ФРН планує подальші радикальні інтервенції на газовому ринку країни – там планують націоналізувати колишню дочірню структуру “Газпрому” SEFE (раніше називалася Gazprom Germania GmbH). Про це пише Spiegel з посиланням на джерела. Видання нагадує, що лише в середу федеральний уряд оголосив про придбання майже 100% найбільшого німецького імпортера газу Uniper. “У компанії виникли проблеми через те, що Росія припинила постачання газу до Німеччини. Uniper водночас є постачальником для понад сотні муніципальних комунальних підприємств і великих компаній, а отже, відіграє ключову роль у газопостачанні Німеччини. Наразі Uniper змушений закуповувати газ на газовому ринку за високу вартість”, – пише газета.

• Узбецький єдиний банківський процесинговий центр UZCARD повідомив, що обслуговування картки російської платіжної системи “Мир” з 23 вересня тимчасово призупинено “з технічних причин”. Про це повідомляє “Комерсант” із посиланням на пресслужбу відомства. Дата відновлення обслуговування карток не наводиться. “Єдиний загальнореспубліканський процесинговий центр повідомляє, що у зв’язку з проведенням необхідних технічних процедур на стороні учасника платіжної системи UZCARD з 09:00 23 вересня 2022 року припиняє обслуговування карток “Мир” в інфраструктурі ПС UZCARD та роботу кобейджингових карток (спільні карти двох платіжних систем, – ред.) UZCARD – “Мир” за кордоном”, – йдеться у повідомленні міжбанківської платіжної системи.

• Асортимент імпортного алкоголю у російських торгових мережах з початку літа скоротився на 40-95% в залежності від категорії, у найближчі місяці він може зменшитися ще на 40-50%. Про це пише російський “Коммерсант” із посиланням на дані місцевої Асоціації компаній роздрібної торгівлі (АКОРТ, до неї входять рітейлери X5 Group, “Магніт”, “Лєнта”, Auchan, “Азбука вкуса” та інші). За даними асоціації, імпорт алкогольних напоїв з червня по серпень у федеральних рітейлерів знизився на 60-100%. Зокрема, постачання ігристих вин із Шампані повністю припинилося, на 70% упав імпорт віскі, на 60% – пива та коньяку із Франції. За підсумками першого півріччя іспорт всіх міцних напоїв до РФ впав майже на 35% – до 32,65 млн л, у тому числі віскі – майже на 50%, до 11,8 млн л.

• Литовський парламент затвердив поправки до закону, що забороняють ретрансляцію радіопрограм, телепрограм, створених, прямо чи опосередковано керованих, що контролюються або фінансуються Російською Федерацією та Білорусією в інтернеті. Про це повідомили на сайті парламенту Литви. «Сьогодні не може бути сумнівів у тому, що ми маємо захищати наш інформаційний простір та здатність людей протистояти цій м’якій силі, яка проникає до нас під культурним щитом. У цій країні немає культури. Це смертоносна зброя, яка вбиває мозок», – прокоментував голова комітету з культури Вітаутас Юозапайтіс. Заборона діятиме з 1 жовтня 2022 року до 1 січня 2024 року.
• У найближчі півтора роки з Росії підуть кілька десятків банків. Такий прогноз, як передають «Известия», дав голова рейтингового агентства АКРА та екс-заступник голови Центробанку РФ Михайло Сухов. Експерт оцінив ризик відходу низки іноземних банків як високий. На його думку, вони проводитимуть процедуру добровільної ліквідації. За оцінкою Сухова, загалом із російського ринку найближчим часом можуть піти 20-30 іноземних кредитних організацій. “Не чекаю, що іноземні банки будуть банкрутувати “дочки”: будь-який дефолт викликає неприємні економічні наслідки для головної організації”, – сказав Сухов.