Ураження санкційною зброєю: хроніки 2 липня

З 2014 року санкційна політика проти РФ спрямовувалася на послаблення економічного потенціалу агресора, особливо можливостей його оборонно-промислового комплексу (ОПК). Проте введені обмеження мали прогалини. Наприклад, попри ембарго на ведення бізнесу з російським оборонним сектором, обмеження давали можливість продовжити виконання контрактів, укладених до накладення санкцій – до 1 серпня 2014 року. Крім грубих прогалин санкційної політики, аналітики Trap Aggressor також виявили, що обмеження часто не були комплексними. Тобто деякі сфери чи суб’єкти не потрапили під санкції, хоча за логікою мали опинитися в чорних списках. Врешті-решт, росіяни часто приховували підсанкційні компанії, їх бенефіціарів чи зв’язки з ними.

Саме тому на міжнародному рівні слід:

• просувати запровадження повного ембарго на економічні та фінансові ділові зв’язки з росією, перш за все ембарго на сиру нафту, нафтопродукти, газ та вугілля;
• просувати введення заборони російському бізнесу використовувати транспортну інфраструктуру і морські порти країн ЄС, США, Великої Британії та інших країн, які запровадили санкції проти РФ;
• просувати накладення санкцій на постачання товарів подвійного призначення;
• просувати формат міжнародної співпраці щодо моніторингу та координації санкцій проти країн-агресорів;
• підтримати пропозиції Європейської комісії щодо визнання порушення санкційного режиму злочином на рівні ЄС.

А на рівні України необхідно вдосконалити санкційне законодавство, створити спеціальний орган для координації санкційної політики, моніторити економічні, політичні та правові наслідки застосування, зміни чи скасування санкцій.

• Прем’єр-міністр Угорщини Віктор Орбан пом’якшив свою позицію щодо санкційної політики Європейського Союзу, заявивши, що не буде блокувати подальші санкції, якщо вони тільки не стосуватимуться “життєво важливих питань енергетичної політики”. Про це повідомляє Bloomberg. Орбан наголосив, що блокуватиме будь-які санкції щодо російського газу, але вважає неправильним “іти проти течії” в неенергетичних питаннях – адже це недоцільно в ЄС, який заснований на “співпраці, лояльності та взаємній довірі”.

• США опублікували перелік російських товарів, до яких застосовуватиметься підвищене імпортне мито у розмірі 35%. Відповідний додаток до рішення президента США Джозефа Байдена про запровадження підвищеного мита оприлюднено на сайті Федерального регістру, він почне діяти наприкінці липня. Загалом підвищення мит торкнеться 570 товарних позицій. Зокрема, додаткові мита в розмірі 35% діятимуть на імпорт російської сталі, кілька видів алюмінієвої продукції, деяких мінералів та руд (наприклад сіль, магнезит), хімічних сполук (технічні кислоти, карбонати тощо), гуми, деревини, паперу, компонентів авіаційної техніки тощо. Однак у списку не виявилося стратегічних металів, які США традиційно закуповують у росії та від яких залежать значною мірою, а саме паладію, родію, нікелю та титану.
• Суд наклав арешт на 100% коропоративних прав ТОВ “Брокард-Україна”, які належать кіпрській компанії Інденон Холдинг Лімітед, а через неї – власниці російської мережі “Л’Этуаль” росіянці Тетяні Володіній. Про це пише Liga.net із посиланням на увалу Подільського райсуду Києва від 18 травня. Видання звернуло на це увагу після того, як до судового реєстру відкрили публічний доступ. Зазначається, що арешт наклали у межах кримінального провадження про привласнення майна (ч. 5 ст. 191 КК) та фінансування агресії проти України (ч. 2 ст. 110-2 КК). Суд заборонив Володіній та її представникам відчужувати корпоративні права на “Брокард-Україна”, але на початку червня Brocard розіслав партнерам повідомлення про зміну власника – компанію продали парфумерному холдингу Philippe Benacin Holding (як з’ясувалося згодом – без дозволу Антимонопольного комітету)”, – пише Liga.net.

• Американська фінансова група Citigroup веде переговори з кількома місцевими покупцями щодо потенційного продажу російського бізнесу. Про це пише Financial Times з посиланням на джерела, знайомі з цим питанням. Зазначається, що Citigroup веде переговори з приватними російськими компаніями, включно з Експобанком та страховою компанією Reso-Garantia, щодо долі свого споживчого та комерційного бізнесу. “Росбанк, колишня російська дочірня компанія Société Générale, також висловив зацікавленість у купівлі, але його здатність завершити будь-яку угоду була поставлена ​​під сумнів після того, як Британія наклала санкції на його нового власника, олігарха Володимира Потаніна, цього тижня. Проте він залишається вільним від санкцій США та ЄС”, – пише газета. Американський кредитор, ймовірно, збереже свою ліцензію – хоча остаточне рішення ще не прийнято – і збереже скорочену присутність у росії, кажуть джерела.

• Німецький інтернет-магазин одягу та взуття Bonprix повністю припинив роботу у росії. Як повідомляється на сайті магазину, компанія обіцяє обробити та доставити клієнтам замовлення, зроблені до вечора 30 червня, нові замовлення вже не приймаються. “Всі замовлення товарів, оформлені до 18:00 за московським часом 30 червня 2022 року, будуть оброблені та доставлені відповідно до умов оферти”, – йдеться в оголошенні на сайті магазину. Німецький інтернет-магазин Bonprix входить до одного з найбільших у Європі концернів Otto Group. В росії він працював з 2006 року.

• Французька компанія Thales, яка серед іншого випускає апаратні модулі безпеки (hardware security module, HSM) платіжних систем, оголосила про припинення роботи на російському ринку. Про повідомляє російський Forbes з посиланням на представника компанії. За його словами, компанія звернула всі операції із забезпечення цифрової безпеки у російському банківському секторі: раніше група обслуговувала 20 російських банків.

• За кордоном затримано 77 російських літаків, але лише один із них вдалося повернути. Про це повідомив журналістам голова Мінтрансу РФ Віталій Савельєв. Частину літаків, за словами Савельєва, було затримано за рішенням лізингодавців, а деякі машини не змогли злетіти через закриття європейського неба.
• Сукупний стан найбагатших підприємців із росії різко скоротився з початку цього року — на $35,94 млрд, підрахував РІА «Новости» на підставі даних рейтингу Bloomberg Billionaires Index (BBI). При цьому найбільше втратив співвласник «Сєвєрсталі» Олексій Мордашов, чиї втрати досягли $5,94 млрд (до $22,9 млрд).