Ураження санкційною зброєю: хроніки 18 серпня

Свого часу легендарний прем’єр-міністр Сполученого Королівства Вінстон Черчилль сказав: “Умиротворювач агресора — це той, хто годує крокодила, сподіваючись, що він з’їсть його останнім”. Світ і особливо країни Заходу повинні розуміти: поразка України у війні з Росією — це прямий шлях до нової, ще більш масштабної війни на теренах Європи. Натомість перемога України нейтралізує агресивні дії Москви і стане гарантією безпеки для європейського континенту на довгі роки.

Політика санкцій проти Російської Федерації завдає відчутного удару по можливостях агресора. Разом із нашими союзниками, ми маємо поставити хрест на загарбницьких планах Кремля у Європі. Задля досягнення цієї мети ми маємо бути єдиними та послідовними, крок за кроком рухаючись до справедливого миру.

• Данська пивоварна компанія Carlsberg, яка у березні оголосила про повний вихід з Росії, наймовірніше, завершить продаж бізнесу у РФ через 12 місяців після оголошення про вихід з країни. Про це пише Reuters з посиланням на заяву головного виконавчого директора компанії Кеес’та Харта. Carlsberg, який має вісім пивоварень і 8400 співробітників у Росії, заявив у березні, що продасть свій бізнес у країні, приєднавшись до відтоку західних компаній після вторгнення Росії в Україну. “Продаж, швидше за все, буде завершено через 12 місяців після того, як компанія оголосила про план виходу”, – сказав Харт. Компанія вже оголосила про списання своїх російських активів на 9,6 мільярда крон (1, 28 млрд євро), в результаті чого чистий збиток за перше півріччя склав 5,28 мільярда крон (716 млн євро).
• Нафтопереробний завод Schwedt, який частково належить російській “Роснєфті”, почав переробляти американську нафту, змішану з російською нафтою Urals. Про це пише Bloomberg із посиланням на джерело, знайоме з цим питанням. Американська нафта, що постачається з Ростока на балтійському узбережжі Німеччини, наразі становить близько 20% від того, що переробляє нафтопереробний завод, розповів співрозмовник агентства. Раніше міністр економіки Німеччини Роберт Хабек заявив, що цьому нафтопереробному заводу найважче відмовитися від постачання російської нафти.

• Суд арештував корпоративні права та нерухомість підприємства з бенефіціаром-громадянином РФ, яке є одним з найбільших виробників напівфабрикатів на території України, на суму понад 350 млн грн. Про це повідомляє Бюро економічної безпеки. Зазначається, що співробітники БЕБ викрили підприємство в ухиленні від сплати податків в особливо великих розмірах. У ході досудового розслідування встановили, що бенефіціарним власником компанії є громадянин РФ.
• Мережа ресторанів швидкого харчування «Смачно – і крапка», що замінила «Макдональдс» в Росії, подала заявку на реєстрацію нового товарного знака для можливої ​​назви свого фірмового напою на заміну Coca-Cola, а також ряд товарних знаків для можливого найменування кафе, які працювали під брендом «Маккафе». Серед поданих на реєстрацію товарних знаків значаться: «Кола та крапка», «Кола – і крапка», «КрапкаКола». Раніше “російську колу” запустили “Напої з Чорноголівки”, а Мінський завод безалкогольних напоїв збирається постачати в Росію свою “Біла-Колу”.

• Глава МЗС Данії Єппе Кофод сподівається, що ЄС ухвалить спільне рішення про заборону видачі туристичних віз росіянам. Про це він сказав агентству Ritzau, передає Європейська правда з посиланням на TV2. За словамми Кофода, якщо не буде успіху у запровадженні спільних правил ЄС, уряд готовий переглянути правила Данії. “Якщо це не вдасться зробити спільним рішенням, з данської сторони ми розглянемо можливість введення обмежень, які ще більше скоротять кількість російських туристичних віз”, – сказав Кофод. “Я вважаю дуже ганебним те, що російські туристи можуть засмагати й жити розкішним життям на півдні Європи, тоді як українські міста бомблять до невпізнання”, – наголосив міністр.

• Естонська влада зобов’язала до 10 жовтня цього року розірвати укладені з російськими компаніями договори про держзакупівлі. Як повідомляє газета “Комерсант”, про це заявила міністр держуправління Естонії Ріїна Солман. Відповідне рішення ухвалено в рамках санкцій Євросоюзу, введених у квітні проти РФ через її війну в Україні. Солман пояснила, що цього тижня набули чинності поправки до закону про держзакупівлі, схвалені на тлі санкцій ЄС. Як підрахувало видання, за 2015–2021 роки естонські компанії уклали з російськими 44 договори про постачання.
• Американський розробник програми для 3D проектування будівель та дизайну Autodesk планує ліквідувати російську юрособу ТОВ “Аутодеск (Сі-Ай-Ес)” та звільнити співробітників російського офісу. Про це повідомив “Комерсант” з посиланням на джерела. У Autodesk газеті розповіли, що з моменту ухвалення рішення про зупинення своєї діяльності в Росії компанія продовжує оцінювати перспективи розвитку бізнесу та співробітників у країні. “Наразі у нас немає додаткової інформації”, – наводить видання слова представника компанії.

• Міністерство праці та соціального захисту РФ очікує наприкінці 2022 — на початку 2023 року пікового зростання “напруженості на ринку праці” (тобто безробіття), йдеться у проекті розпорядження уряду. Як уточнюється у документі, у своїх прогнозах відомство спирається на динаміку зміни ситуації із зайнятістю населення. У зв’язку з цим Кабмін має намір «своєчасно вжити заходів щодо підтримки зайнятості населення та ринку праці», наголошується у проекті постанови.
• Асоціація компаній роздрібної торгівлі (АКОРТ) звернулася до віце-прем’єра – керівника апарату уряду РФ Дмитра Григоренка з проханням дозволити паралельний імпорт (тобто завозити контрабандою) низки брендів алкогольної продукції, зокрема Moet, Veuve Clicqout, Finlandia, Jack Daniel’s та Hennessy. Про це повідомляє газета “Коммерсант” з посиланням на лист голови правління АКОРТ Ігоря Караваєва до Григоренка. У прес-службі уряду виданню підтвердили одержання звернення. За даними газети, у ньому наголошується, що основні дистриб’ютори алкоголю вже працюють на залишках, їх асортимент скорочується, при цьому нових постачань немає.

• Ціни на металургійну продукцію в РФ у липні 2022 року знижувались третій місяць поспіль, йдеться в повідомленні Росстату. За даними статистики, ціни на нелеговану сталь у зливках або в інших первинних формах та напівфабрикати з нелегованої сталі у липні знизилися порівняно з червнем найбільше – на 35,6%. Ціни на феротитан знизилися на 30,1% порівняно з червнем, необроблений кобальт – на 27,1%, магній та вироби з нього, сплави на основі магнію, порошки – на 25,2%, необроблений свинець – на 24,6% . Ціни на леговану іншу сталь у злитках або інших первинних формах і напівфабрикати з іншої легованої сталі знизилися на 23%.
• Відхід датської пивоварної корпорації Carlsberg Group з Росії в першому півріччі 2022 року обернувся для неї збитками в розмірі $630 млн, незважаючи на зростання продажів в інших країнах. Ці цифри наведено в опублікованому звіті компанії за перші шість місяців цього року. Продажі пива зросли до 35,4 млрд крон у першому півріччі, за аналогічний період минулого року вони склали 28,7 млрд крон ($4,84 млрд і $3,93 млрд відповідно). Прибуток Carlsberg за цією статтею склав майже 4 млрд крон ($550 млн) після сплати податків. У березні Carlsberg вирішив піти із російського ринку. Це спричинило списання мільярдів крон, оскільки корпорація не очікує, що зможе продати бізнес за вартістю, в яку він був оцінений раніше. Втрати в РФ становили 8,6 млрд крон ($1,18 млрд). У результаті чистий збиток компанії за перше півріччя 2022 року становитиме 4,6 млрд. крон ($630 млн).

• Кількість виданих за підсумками 2022 року іпотечних кредитів в Росії може скоротитися на 30-35% через посилення монетарної політики та інших причин, що послідувало як реакція на макроекономічний шок. Такого висновку дійшли експерти рейтингового агентства НКР. «Макроекономічний шок і жорсткість монетарної політики, що відбулася, на якийсь час повернули обсяги нових іпотечних кредитів на рівні п’ятирічної давності. Різке погіршення макроекономічної ситуації та дворазове підвищення ключової ставки наприкінці лютого призвели до тимчасового сплеску іпотечних угод, оскільки позичальники прагнули оформити кредити за колишніми ставками», — пояснюють експерти, яких цитує «Інтерфакс». В результаті в березні були видані іпотечні кредити на 520 млрд рублів, що вище за середньомісячний показник у рекордному для сегмента 2021 року (475 млрд рублів). Але потім у квітні-травні ринок різко просів: у грошовому вираженні видачі відкотилися на рівень 2017 року, а в кількісному – на рівень 2011 року.