Ураження санкційною зброєю: хроніки 11 жовтня

У Євросоюзі вже розпочали роботу над можливим новим пакетом санкцій ЄС проти РФ. Про це повідомив журналіст “Радіо Свобода” Рікард Йозвяк у Twitter.

“Вже ведеться робота над потенційним новим пакетом санкцій ЄС щодо Росії. Він може включити конфіскацію російських активів, заборону на продаж майна та інші моменти, які розглядалися в попередніх раундах”, – зазначив він. Також, за словами журналіста, нові обмеження можуть запровадити й проти Білорусі, “оскільки вона була повністю виключена з восьмого пакету санкцій”.

Як повідомлялося, 6 жовтня Рада Євросоюзу затвердила восьмий пакет санкцій проти Росії, який включає додаткові обмеження на імпорт російських товарів з постачання до Росії послуг та технологій, а також вводить у законодавство ЄС основу для встановлення обмеження цін на транспортування російської нафти морем.

• Росія втратила три п’ятих своїх морських продажів нафти в Європі після того, як ввела війська в Україну в лютому. За даними Bloomberg, Росія практично повністю втратить цей ринок за вісім тижнів, а останні санкції сильно ускладнять перенаправлення потоків в інші країни, передає Європейська правда. Танкери, що перевозять російську нафту, тепер змушені витрачати в 10 разів більше часу на доставку кожного вантажу в Індію, ніж раніше на доставку вантажу в Польщу.
• Влада Нової Зеландії розширила санкції проти РФ у відповідь на агресію в Україні. Зокрема, санкційні списки додали 51 російського олігарха та 24 “чиновники” на окупованих територіях. Про це повідомляє The New Zealand Herald. Зокрема, серед тих, хто потрапив під обмеження, є голова ради директорів Evraz Group Олександр Абрамов, який має зв’язки з Новою Зеландією. Йому та членам його родини заборонено в’їжджати до країни. Їхнім літакам і суднам також буде заборонено входити в повітряний простір і порти Нової Зеландії. Також, за даними ЗМІ, під санкції потрапили голова правління “Газпромбанку” Андрій Акімов, експрезидент і колишній гендиректор “Лукойлу” Вагіт Алекперов, голова правління акціонерного товариства “Росгеологія”, голова “Внєшекономбанку” Сергій Горьков, власник та президент Mercury group Ігор Кесаєв.
• Шведська девелоперська група Bonava уклала угоду про продаж своїх дочірніх компаній у Росії за 98 млн євро (1,1 млрд шведських крон). Як повідомляється на сайті шведської компанії, покупцем її активів стала російська G-Group із Казані. Очікується, що угоду буде завершено протягом шести місяців після отримання дозволу від російської влади. Після закриття угоди Bonava припинить всю діяльність у Росії, а її зобов’язання перейдуть до нового власника активів.

• У РФ через нестабільність споживчого попиту та замовлень продуктів харчування з боку ритейлерів виробники та постачальники просять великі мережі послабити вимоги щодо залишкового терміну придатності товарів. Про це пише “Комерсант”. Так, постачальники запевняють, що пропозиція не вплине на якість продуктів для споживачів. Водночас експерти вважають ідею обґрунтованою для товарів тривалого зберігання з високим рівнем обороту у роздробі. У розпорядженні газети опинився лист від 5 жовтня, в якому асоціація виробників і постачальників продовольчих товарів “Руспродсоюз” пропонує голові Мінпромторгу Денису Мантурову рекомендувати федеральним ритейлерам встановити мінімальний поріг залишкового терміну придатності в 45% для товарів придатністю від року і вище, а для продуктів придатністю до 12 місяців – у 50%.
• Шведські лижниці Лінн Сван, Майя Дальквіст та Фріда Карлссон заявили, що бойкотуватимуть чемпіонат світу 2023 року в Планиці, якщо до міжнародних змагань допустять спортсменів із РФ та Білорусії. Раніше генеральний секретар Міжнародної федерації лижного спорту та сноуборду Мішель Віон заявив, що в організації розглядають можливість допуску російських та білоруських спортсменів до участі у змаганнях під нейтральним прапором. Наприкінці лютого 2022 року російських та білоруських спортсменів було відсторонено від міжнародних змагань через події в Україні. «Соромно і погано. Поки Росія воює з Україною, ми маємо дистанціюватися від неї та не вітати участь російських атлетів. Я думаю, що це чітка позиція, яку має зайняти спорт. На жаль, спорт та політика пов’язані», — заявила Сван.
• Експортно-імпортні обмеження Євросоюзу проти Росії введено на товари вартістю €123 млрд з урахуванням восьмого пакету санкцій, порахував РБК за даними зовнішньоторговельної бази ООН Comtrade. Ця сума становить 40% від обороту товарів та послуг у 2021 році. Як повідомляв ЄС, останній пакет включає санкції на імпорт товарів на суму €7 млрд (чорна металургія, хімічні сполуки, косметика, пластмаси, газетний папір та інші). З урахуванням попередніх пакетів сума обмеженого імпорту становить €90 млрд. До неї входять постачання нафти та нафтопродуктів на €65 млрд, які будуть припинені пізніше. Серед великих позицій під ембарго потрапили послуги на ввезення пластмаси ($948 млн), органічні сполуки ($756 млн), вироби з дорогоцінного або напівдорогоцінного каміння, металів, брухт та відходи дорогоцінних металів ($144), вироби з асфальту та бітуму ($125 млн). В останньому пакеті Євросоюз ввів заборону на експорт напівпровідників, процесорів, контролерів. Їхній експорт минулого року оцінювався приблизно в $800 млн. Також ЄС заборонив продавати РФ деякі товари для авіаційного сектора, стрілецьку зброю та деякі хімічні речовини. З урахуванням попередніх обмежень санкції на експорт до Росії оцінюються майже в €30 млрд. Це 33,5% від показника 2021 року.
• Автомобільний концерн Nissan припиняє роботу в Росії та передає свої активи державі за схемою, затвердженою у травні цього року для концерну Renault. Про це повідомляє “Комерсант” з посиланням на дані Мінпромторгу Росії. «Йдеться як про завод у Петербурзі, так і продажі авто», – йдеться в повідомленні. Раніше так само від своїх активів у РФ відмовилася французька компанія Renault. Її збитки у зв’язку з припиненням роботи в РФ досягли 2,3 млрд євро. Обидві компанії збережуть право на викуп активів протягом шести років. Передбачається, що після відходу концерну Nissan з російського ринку обслуговування автомобілів Nissan в Росії займатиметься колишній актив Renault АвтоВАЗ.

• Ринок банківського страхування в Росії скоротився на 30% за перше півріччя, порівняно з аналогічним періодом 2021 року, повідомляється у дослідженні рейтингового агентства “Експерт РА”. За даними Банку Росії, на які спирається “Експерт РА”, за перше півріччя страхові внески, отримані через кредитні організації, склали 224,8 млрд рублів, що на 30% менше за показник першого півріччя минулого року. Частка банківського каналу продажів у загальному обсязі страхового ринку скоротилася із 36% за перше півріччя 2021 року до 26% за перше півріччя цього року. Агентство зазначає, що найбільше у першому півріччі знизилося страхування від нещасних випадків та хвороб (на 59,1%), у зв’язку з падінням обсягів споживчого кредитування через різке зростання ставок. Обсяги страхування життя, які реалізуються через банки, знизилися на 15,5% порівняно з січнем – червнем 2021 року. Комісії кредитним організаціям впали на 51% за перше півріччя, порівняно з аналогічним періодом 2021 року.