“Укрзалізниця” планує погасити борг за євробондами на $703 млн до 2026 року

Державна компанія “Укрзалізниця” (УЗ) має погасити борг за єврооблігаціями на суму понад $700 млн у липні 2026 року.

УЗ випустила євробонди на $595 млн у 2019 році з терміном погашення у липні 2026-го. Згодом, у 2021 році, компанія розмістила єврооблігації ще на $300 млн з терміном погашення у 2028 році.

Однак після повномасштабного вторгнення Росії компанія стикнулася з новими потребами.

Компанія попередила інвесторів про “невизначеність”, оскільки загальний борг може перевищити $1 млрд до 2028 року — державне підприємство потребує фінансування для своєї діяльності після руйнівного вторгнення Росії в Україну.

“У липні 2026 року компанія повинна сплатити велику частину боргу за єврооблігаціями. Водночас необхідно фінансувати поточну діяльність, капітальні інвестиції та післявоєнне відновлення, що створює невизначеність щодо здатності компанії виконати зобов’язання за єврооблігаціями”, — йдеться у річному звіті УЗ за 2024 рік.

У грудні 2022 року УЗ оголосила мораторій на виплати за єврооблігаціями та отримала згоду від власників облігацій на реструктуризацію боргу на суму $895 млн. Тоді основну суму боргу відклали на два роки: погашення єврооблігацій, випущених у 2019 році, перенесли з 2024 на 2026 рік, а випущених у 2021-му — з 2026 на 2028 рік.

У січні 2025 року УЗ виплатила купонні доходи за реструктуризованим у 2022 році боргом: $108,3 млн — за єврооблігаціями з погашенням у 2026 році (ставка 8,25%) та $51,9 млн — за облігаціями з погашенням у 2028 році (ставка 7,9%). Унаслідок цього основна сума боргу зросла до $703,2 млн і $351,9 млн відповідно.

Також, за даними звіту, компанія виплатила $38,3 млн купонів, нарахованих із липня 2024 року до дати капіталізації.

Станом на 31 грудня 2024 року, УЗ “дотримувалась усіх фінансових та нефінансових умов, пов’язаних із єврооблігаціями та іншими кредитами, і вчасно виконувала свої фінансові зобов’язання”, — йдеться у звіті.

У майбутньому компанія також “планує своєчасне обслуговування свого кредитного портфеля”.

Україна успішно домовилася про майже всі борги — залишилися УЗ та ВВП-варанти.

Ситуація з УЗ є частиною ширших зусиль України з реструктуризації боргів за єврооблігаціями — ці цінні папери були випущені ще до повномасштабного вторгнення Росії та користувалися попитом серед інвесторів у країнах, що розвиваються.

Втім, війна змусила Україну терміново перенаправити ліквідність на потреби оборони та відновлення.

Влітку 2024 року Україна досягла домовленості, яка дозволила полегшити боргове навантаження — приватні кредитори та уряд погодилися переписати умови за $20 млрд боргу у вигляді суверенних єврооблігацій. Окрім державних облігацій, на аналогічних умовах були реструктуризовані облігації Державного агентства автомобільних доріг України (Укравтодор). Також уряд працює над реструктуризацією ВВП-варантів на $3,2 млрд — виплати за ними залежать від темпів економічного зростання країни.

Головний перемовник із питань боргу України, заступник міністра фінансів Юрій Буца минулого тижня в Лондоні повідомив інвесторам, що Київ не поспішає з реструктуризацією боргу, прив’язаного до ВВП. Україна хоче досягти вигідної угоди, а не укладати поспішний компроміс до дедлайну, повідомляє Reuters із посиланням на джерела.

У квітні уряд України не зміг домовитися про нові умови реструктуризації ВВП-варантів із їхніми власниками, серед яких — Aurelius Capital Management LP та VR Capital Group. “ВВП-варанти були створені для економічної реальності, якої вже не існує”, — заявив міністр фінансів України Сергій Марченко у пресрелізі уряду.

Окрім суверенного боргу та боргу Укравтодору, у квітні також були реструктуризовані “зелені облігації“ державного оператора системи передачі електроенергії “Укренерго”.

Компанія домовилася з ad hoc-групою, яка представляє приблизно 40% власників облігацій, запропонувавши їм два варіанти: викуп облігацій або обмін на нові.

УЗ — єдина державна компанія, яка поки що не домовилася з кредиторами.