Від початку 2025 року коридором перевезли понад 28 млн т вантажів, зокрема понад 15 млн т зернових.
Український коридор забезпечив експорт продукції до 53 країн світу, серед яких Кенія, Джибуті та Бангладеш. Для ринків Північної Африки та Південно-Східної Азії саме морський шлях залишається економічно найвигіднішим, оскільки перевезення сушею робило б українське зерно неконкурентним за ціною. Завдяки українському коридору вітчизняні виробники зберегли конкурентоспроможність на світових ринках та забезпечили стабільні валютні надходження у вітчизняну економіку. За оцінками НБУ, до 30% експорту металопродукції проходить саме через цей маршрут. Для агросектору економічний ефект оцінюється у 15–20% доданої вартості.
За словами віцепремʼєр-міністра з відновлення України, розвитку громад і територій Олексія Кулеби, у 2024-му лише в Одеській області повітряна тривога оголошувалася понад 800 разів, і сукупний час, коли працівники портів були змушені переривати операції та перебувати в укриттях, становить понад 32 доби.
«Попри ці умови, логістичний процес не зупинявся і забезпечував стабільний експорт», – додав він.
Український коридор було створено у серпні 2023-го після припинення роботи «зернового коридору», організованого за ініціативою президента Володимира Зеленського за підтримки ООН і Туреччини. Після чергових блокувань з боку Росії, яка була на той момент однією зі сторін угоди, було впроваджено альтернативний маршрут, який і отримав назву «український морський коридор».
На відміну від «зернового коридору», новий морський маршрут дає змогу транспортувати не лише агропродукцію, а й інші товари.