Україна вимагає рішучих санкцій: 18-й пакет ЄС має вдарити по енергетиці, банках і тіньовому флоту рф

Україна наполягає, щоб Європейський Союз включив у 18-й санкційний пакет системні обмеження проти російського банківського та енергетичного секторів, тіньового флоту і розширив застосування вторинних санкцій. Про це заявив керівник Офісу Президента Андрій Єрмак під час онлайн-розмови з радниками лідерів країн Північної Європи, Балтії, президентами Європейської ради, Єврокомісії та Високою представницею ЄС із зовнішньої політики та безпеки.

«Особлива увага — посиленню санкційного тиску на росію. Для України важливо, щоб 18-й санкційний пакет містив обмеження проти ключових джерел фінансування війни: банківського сектору, енергетичних корпорацій, тіньового флоту РФ, а також передбачав вторинні санкції», — повідомили в Офісі Президента.

Підтримка ЄС та Балтії: хто і як посилює тиск на Росію

1. Литва: Повне відключення рф від SWIFT — вимога авторитету Європи

Президент Литви Ґітанас Науседа закликав до максимального фінансового тиску на Росію. На його думку, часткові обмеження виглядають як слабкість, якою Кремль користується.

«Інакше нас вважатимуть слабкими. І повірять, що Європа боїться приймати рішучі дії», — заявив він.

Литва вимагає:

• Повного відключення усіх російських банків від SWIFT.
• Санкцій проти Газпрому, Росатому, Лукойлу та операторів Nord Stream.
• Повної ізоляції тіньового флоту РФ, який використовують для транспортування санкційної нафти.

Науседа підкреслив, що фінансова поблажливість Заходу сприймається Москвою як запрошення до ескалації.

2. Латвія: Жорстка відповідальність за обхід санкцій

Із 10 червня 2025 року в Латвії почали діяти нові жорсткі норми, що регулюють порушення міжнародних санкцій:

1. Адміністративна відповідальність (до 10 000 євро для фізичних осіб та до 30 000 євро — для юридичних осіб).
2. Кримінальна відповідальність за масштабні порушення (зокрема переміщення зброї, технологій чи санкційних товарів); покарання — від штрафів до позбавлення волі.

Ці заходи спрямовані на:

• Протидію “сірих” схем постачання товарів із Європи до Росії через Балтію.
• Забезпечення виконання не лише санкцій ЄС, але й національних та резолюцій ООН.

Латвія стала одним із фронтових рубежів економічної війни з РФ, зламуючи ланцюги логістики, які Росія використовувала через німецьких, італійських і голландських посередників.

3. Російська зарплатна криза: рекордні борги

Станом на червень 2025 року борги із зарплат у Росії сягнули 1,48 млрд рублів — це рекорд за 4 роки і зростання в 3,4 раза за рік.

Основні постраждалі галузі:

• Будівництво — 921 млн руб. (понад 60% усіх боргів)
• Наукова і технічна діяльність — 296 млн руб.
• Промисловість — понад 100 млн руб.

Основними причинами такого стану речей називають відсутність коштів у роботодавців, застій економіки, санкції та припинення кредитування. Це вже не окремі випадки, а системна фінансова проблема, що охоплює навіть міста федерального значення.

4. Металургія РФ на межі: падіння попиту на сталь на 10% у 2025 році

У 2025 році очікується ще одне скорочення попиту на сталь в Росії — мінус 10%, за даними самих гравців ринку.

Основні проблеми:

• 45% потужностей російської металургії працюють на експорт.
• Через санкції втрачено ринки Європи, Японії, Південної Кореї.
• Переорієнтація на Китай чи Індію не компенсує обсяги або маржу.
• Внутрішній ринок не показує зростання — навпаки, будівництво та інфраструктура у стагнації.

Висновок: санкції працюють, і Україна вимагає не знижувати тиск

Україна наполягає, що лише масштабні й точні удари по фінансово-промисловим основам росії можуть скоротити її здатність продовжувати агресію.

«Санкції мають бути болючими. Сектор енергетики, банки, тіньовий флот і вторинні учасники — це цілі, які не можна залишити осторонь», — наголошують в Офісі Президента.

Успіх 18-го пакета санкцій стане тестом на рішучість ЄС. Як демонструють приклади Латвії та Литви, реальні дії можуть значно обмежити можливості Кремля і пришвидшити завершення війни.