Україна має ухвалити чотири закони для отримання €1,45 млрд від ЄС

3 вересня 2026 року Кабінет Міністрів України схвалив і направив до Верховної Ради чотири законопроєкти, необхідні для виконання зобов’язань перед Європейським Союзом та Міжнародним валютним фондом. Від їх ухвалення, зокрема, залежить отримання третього траншу макрофінансової допомоги ЄС у розмірі €1,45 млрд, запланованого до кінця року.

Про рішення уряду повідомив прем’єр-міністр Сергій Корецький. Підготовлений пакет охоплює одразу декілька напрямів економічного та антикорупційного законодавства – адміністрування податків, трансфертне ціноутворення, реформування інфраструктури ринків капіталу та роботу Вищого антикорупційного суду.

Для ФОПів хочуть спростити адміністрування ПДВ

Один із законопроєктів передбачає зміни у сфері податку на додану вартість, зокрема спрощення його адміністрування для фізичних осіб – підприємців.

Крім того, уряд пропонує суттєво підвищити поріг, за якого податкові органи можуть проводити позапланові перевірки з питань бюджетного відшкодування та від’ємного значення ПДВ.

Наразі відповідний поріг становить 100 тис. грн, а після запропонованих змін він має зрости до 1 млн грн. Таким чином, граничну суму планують збільшити одразу в десять разів.

Зміни мають зменшити адміністративне навантаження на частину підприємців та бізнесу, водночас адаптувавши податкові процедури до зобов’язань, узятих Україною перед міжнародними партнерами.

Правила трансфертного ціноутворення наблизять до стандартів ЄС

Другий законопроєкт стосується трансфертного ціноутворення. Кабмін пропонує привести українські правила у цій сфері у відповідність до стандартів Організації економічного співробітництва та розвитку та Європейського Союзу.

Трансфертне ціноутворення використовується для контролю операцій між пов’язаними компаніями та має запобігати штучному переміщенню прибутку між юрисдикціями з метою мінімізації оподаткування.

Гармонізація відповідних норм є частиною ширшого процесу адаптації українського податкового законодавства до європейських правил.

Ринки капіталу хочуть об’єднати у холдингову структуру

Окремий законопроєкт передбачає реформування інфраструктури українських ринків капіталу. Уряд пропонує об’єднати ключові інституції ринку в межах холдингової структури.

До її розвитку планується залучити міжнародного стратегічного інвестора, якого мають визначити за результатами відкритого конкурсу.

Реформа має стати одним із кроків до модернізації українського фондового ринку та створення інфраструктури, здатної ефективніше залучати внутрішній та міжнародний інвестиційний капітал.

ВАКС зможе одноосібно розглядати частину справ

Четвертий законопроєкт спрямований на підвищення ефективності роботи Вищого антикорупційного суду.

Кабмін пропонує дозволити одноосібний судовий розгляд цивільних справ щодо визнання активів необґрунтованими та їх стягнення в дохід держави. Аналогічний підхід пропонується застосувати до адміністративних справ, пов’язаних із застосуванням санкцій.

Зміна порядку розгляду таких категорій справ має скоротити навантаження на суддівські колегії та прискорити розгляд відповідних проваджень.

Від законопроєктів залежить транш на €1,45 млрд

Європейська комісія передбачила для України протягом 2026 року три виплати макрофінансової допомоги в межах Ukraine Support Loan.

Перший транш у розмірі €3,2 млрд Україна отримала 25 червня. Ще близько €3,7 млрд очікуються у вересні, тоді як третя виплата обсягом €1,45 млрд запланована до кінця 2026 року.

Надання останнього траншу пов’язане з виконанням Україною визначених зобов’язань, до яких входять і законодавчі зміни, схвалені Кабінетом Міністрів.

Таким чином, після рішення уряду ключовим наступним етапом стане розгляд та ухвалення законопроєктів Верховною Радою. Їх прийняття має забезпечити виконання частини умов міжнародного фінансування та відкрити Україні шлях до отримання €1,45 млрд макрофінансової підтримки ЄС до кінця року.