У банків є три сценарії розвитку

Війна змусила банки мати декілька сценаріїв розвитку ринку навіть на короткі строки. Про це розповіли банкіри під час круглого столу «Пів року війни: стан та перспективи банківського сектору», організованого «Фінансовим клубом». «Ми перейшли на сценарний розвиток. У нас є три базові сценарії, де перший – «дуже гарно», другий – «дуже погано», і третій – «щось посередині». Ми рухаємося «посередині», але готові перемикатися в міжсценарному просторі», – розповів заступник голови правління ПУМБ Себастіан Рубай.

Експерти також говорять, що зараз більшість банків дивляться на горизонті «до кінця року».

Очевидно, що стратегії, сформовані банками до 24 лютого, після початку повномасштабної війни втратили свою актуальність, принаймні в частині кількісних орієнтирів. І хоча кейс кожного банку – індивідуальний, перегляду стратегії не уникнути нікому.

Найважливіші чинники в цьому процесі такі.

• Ринкові тренди. На сьогодні деякі сегменти ринку «заморожені». Яскравий приклад – іпотечне кредитування. Водночас деякі сегменти розвиваються переважно в межах програм держпідтримки. При цьому перспективи й темпи «відлиги» важко спрогнозувати. Помилка з вибором пріоритетів на близьку та середню перспективу може проявитись у великих обсягах втрачених або неотриманих доходів і значно ускладнити для банку боротьбу за місце на ринку в майбутньому.
• Доступність онлайн. COVID наочно продемонстрував, а війна закріпила життєву необхідність для банків бути поряд із кожним своїм клієнтом, зокрема в інших країнах. Отже, подальші інвестиції в дистанційні інструменти взаємодії критично важливі.
• Операційна ефективність. Вимоги до швидкості ухвалення рішень та вартості процесів і надалі посилюватимуться.
• Персонал. Це не стільки про «де потім набрати», скільки про «як не втратити важливі компетенції». Для будь-якого з банків було б жахливо одного разу усвідомити, що ринок прокинувся і шалено росте, але нема кому «впіймати хвилю».

«Наша стратегія була повністю змінена і зараз залежить від ситуації в економіці, на фронті, від персоналу. На жаль, ми не можемо передбачити усі негативні наслідки війни, тому гнучкість і швидкість ухвалення рішень – це основні компоненти», – зазначила перша заступниця голови правління банку «Глобус» Олена Дмітрієва.

Потрібна диверсифікація бізнесу, доповнює голова правління Банку Кредит Дніпро Сергій Панов. «Треба шукати нові ринки і нові можливості, – заявив він. – Операційно банківська система стала набагато безпечнішою. Якщо ми пройшли виклики, пов’язані з війною, то операційно ми “супер”».

«Банки, бізнес-моделі яких показали свою життєздатність, будуть далі йти і займатися тією бізнес-стратегією, яка в них була. Транзакційний бізнес у більшості банків зберігається, навіть в когось стає більшим. Тому ця частина бізнесу буде такою ж потужною, як і до війни. Дуже багато клієнтів відновили свою економічну діяльність, навіть відкривають нові напрямки, – розповідає голова правління Акордбанку Олексій Руднєв. – Вже почалися державні тендери, відновлюється напрямок банківських гарантій. У нас не було ніколи великого кредитного апетиту ні на корпоративному, ні на роздрібному ринках. Банки, в яких основним був транзакційний бізнес, будуть його продовжувати розвивати і далі. А для тих, хто також розвивав кредитування, реструктуризація буде одним із основних напрямків».

Себастіан Рубай каже, що низка викликів є універсальними – збереження капіталу та якості портфеля. «Ми йдемо шляхом trial and error: починаємо щось, особливо в кредитуванні, дивимося два – три місяці, спостерігаємо поведінку клієнтів перед тим як зробити наступний великий крок. Зараз ми на рівні 30% від довоєнного кредитування. Якщо до війни ми кредитували на роздрібному ринку 5 млрд грн на місяць, то зараз трохи більше 1,5 млрд грн після майже нуля в березні та квітні», – зазначив він.

Чи може банк в умовах війни бути фінансово успішним? Якщо так, то які бізнес-моделі цьому сприяють? Окремі банки повідомляють про різке збільшення строкових депозитів, тоді як загалом банківська сфера зараз потерпає, як і всі інші. Чим це можна пояснити?

• Реалії нам демонструють, що, попри всі труднощі, наша банківська система, без зайвого пафосу, здатна на чудеса. Банки не тільки можуть бути фінансово успішними, частина банків і є фінансово успішною.

У червні українська банківська система заробила 11,7 млрд грн чистого процентного доходу. Це доволі високий результат, що перевищує середній результат попередніх 5 місяців (у середньому 11 млрд грн на місяць). Практично всі банки, які отримали чистий процентний збиток у червні, – це невеликі фінансові установи.

Що ж стосується збільшення строкових депозитів, то тут є цілий комплекс причинно-наслідкових зв’язків.

Перше – люди довіряють банкам.

Друге – окрім банківської системи, зусиль доклала і держава, аби ця довіра в населення була. Наразі 100% вкладів гарантуються державою. Протягом усього воєнного стану й три місяці після його завершення.

Третє – правильні рішення ухвалив і Нацбанк. Зокрема, підняття облікової ставки сприяло підняттю ставок за депозитами. Відповідно, банківський депозит залишається привабливим інструментом для збереження коштів фактично без інфляційних втрат.

Нагадаю, станом на 1 липня обсяг коштів населення в банках становив 783,7 млрд грн, зокрема частка коштів в іноземній валюті – приблизно 32% цієї суми. Порівняно з 1 квітня, кошти фізосіб у банках зросли на 3,1%, або на 23,7 млрд грн. Обсяг коштів корпоративних клієнтів на 1 липня сягнув 732,7 млрд грн, із них 31,7% – кошти в інвалюті. Однак у розрізі банків динаміка нерівномірна, частина банків постала перед певним відпливом коштів (у топовій двадцятці банків більшість – у плюсі).