Ціни на продукти і паливо зростатимуть й надалі — головне з інфляційного звіту НБУ

Глобальна інфляція і війна бьють по економіці України. В НБУ сподіваються, що успіхи на фронті створять можливості для початку відновлення в 2023 році. НВ Бізнес вибрав головне з свіжого інфляційного звіту центробанку.

Війна — основний чинник високих цін в Україні

Пришвидшення інфляції й надалі зумовлювалося наслідками повномасштабної війни росії проти України.

Споживча інфляція у вересні 2022 року досягла 24.6% р/р.

Відчутно дорожчали крупи через вичерпання запасів та скорочення можливостей імпорту. Натомість позитивні очікування щодо врожаю вітчизняних круп, зокрема гречки, сприяли зниженню темпів зростання цін на них наприкінці кварталу.

Вищими темпами зростали ціни на хліб, оброблені молочні продукти та ковбасні вироби. Також, під впливом цього чинника та очікувань щодо скорочення виробництва швидше зростали ціни на цукор. Дорогі енергоносії впливали і на вартість виробництва непродовольчих товарів, зокрема будівельних матеріалів та скляних виробів.

Дія «зернового коридору» та липневе коригування курсу підвищилися ціни на українське збіжжя на внутрішньому ринку. Так знову пришвидшилося зростання цін на соняшникову олію та продукти з неї. Це також позначилося на подорожчанні кормів, що разом зі скороченням поголів’я та розширенням можливостей для експорту підтримувало зростання цін на продукцію тваринництва. Зокрема, вищими темпами дорожчало м’ясо, а також яйця.

Фото: НБУ

Зростання цін на пальне суттєво сповільнювалося (до 66.2% р/р у вересні), хоча їх рівень стабілізувався на високому рівні. Це пояснюється зменшенням цін на нафту у світі та насиченням ринку завдяки налагодженню логістики й відновленню конкуренції між АЗС. Надалі пальне дорожчатиме повільніше (до 20% на рік). З одного боку, ціни стримуватиме поступове зниження світових цін на нафту. З іншого — очікуване повернення системи оподаткування пального на довоєнний рівень зберігатиме ціни високими. Проте ефекти перенесення високих цін на пальне триватимуть і надалі, зумовлюючи, зокрема, подорожчання транспортних послуг.

Темпи зростання адміністративно-регульованих цін залишалися на рівні 14.7% р/р упродовж ІІІ кварталу. Далі пришвидшувалося подорожчання алкогольних напоїв на тлі зростання витрат, зокрема на енергію, а також дефіциту тари. Попри поступове відновлення виробничих потужностей, вищими темпами дорожчали тютюнові вироби, також відображаючи тиск виробничих витрат. Під впливом коригування обмінного курсу пришвидшилося зростання цін на фармацевтичні товари. Натомість знизилися темпи зростання вартості транспортних послуг на тлі стабілізації цін на пальне. Зростання тарифів на комунальні послуги також сповільнювалося, що пов’язано з вичерпанням ефектів бази порівняння завдяки фіксованим тарифам.

Крім високої поточної інфляції, погіршення очікувань було зумовлене посиленням девальваційного тиску на готівковому ринку.

Фото: НБУ

Коригування офіційного курсу гривні та інші наслідки війни призвели до посилення фундаментального інфляційного тиску у ІІІ кварталі 2022 року (базова інфляція у вересні досягла 20,4% р/р).

Насамперед стрімко пришвидшилося зростання цін на товари, які переважно є імпортними або мають значну частку імпорту в собівартості. З огляду на обмежені можливості убезпечити гривневі заощадження від знецінення, подорожчання товарів тривалого використання могло підтримуватися й попитом населення, про що свідчило зростання індексу доцільності великих покупок.

Фото: НБУ

До кінця поточного року інфляція продовжить прискорюватися та досягне 30% насамперед під впливом шоків пропозиції та погіршення очікувань, що викликані війною, а також високої світової інфляції.

Проте очікуване зменшення безпекових ризиків з середини 2023 року сприятиме зниженню інфляційних очікувань економічних агентів, а проінфляційний ефект шоків пропозиції поступово згасатиме. Додатковими дезінфляційними чинниками будуть відносно жорсткі монетарні умови, а також поступове вщухання світової інфляції.

Очікування щодо сповільнення інфляції у середньостроковій перспективі у представників банків (12,2% через три роки), а також фінансові аналітики (8,5% через два роки).