Тепло з біомаси і сміття: економія газу та стійкість системи під час війни. Досвід Житомира

Електроенергія – один із ключових ресурсів, від якого залежить наявність тепла, води, водовідведення, зв’язку і частково навіть газу в оселях. Тож обстрілюючи енергосистему нашої країни, росія здійснює справжній геноцид українців, позбавляючи їх доступу одразу до всіх комунальних послуг.

Управлінці при цьому зізнаються: готувалися зимою 2022/2023 років суттєво економити енергоресурси, однак на загрозу повних блекаутів в енергосистемі не розраховували. Але один обласний центр України уже протягом жовтня зміг пристосуватися навіть до таких умов. Йдеться про Житомир.

Місто ще у 2014 році поставило за мету суттєво скоротити споживання газу, децентралізувати систему теплопостачання. А тепер це допомогло швидко налагодити постачання тепла для житомирян в умовах, коли населений пункт лишатиметься навіть повністю знеструмленим.

ГазПравда розповідає про унікальний досвід Житомира.

Війна – у тому числі, енергетична – прийшла в Україну в 2014 році, коли росія посилила газовий шантаж, а також зруйнувала традиційні ланцюжки постачання вугілля на електростанції. Уже тоді в Житомирі зрозуміли, що енергоносії – це така ж зброя рф, як і бомби та ракети.

У відповідь на це керівництво міста оперативно розробило та прийняло місцеву енергетичну стратегію до 2030 року. Серед ключових цілей документу – суттєве зниження викидів СО2, а згодом – повний перехід міста на відновлювані джерела енергії. Ще за довоєнним планом, у 2023 році сумарно понад 50 МВт тепла мало вироблятися із біомаси та зі спалювання переробленого сміття.

І стратегія не лишилася просто на папері. Тож з 2014 року почалася велика модернізація системи теплопостачання Житомира. Для реалізації кількох проектів у рамках цієї модернізації залучили міжнародних партнерів: Швейцарський банк, Європейський банк реконструкції та розвитку, фонд Е5Р тощо.

Перші значні результати цих зусиль житомиряни мали змогу побачити у 2021 році, коли у місті була запущена сучасна біоТЕЦ.

«ТЕЦ на біомасі генерує 7,1 МВт тепла, обігріваючи цілий мікрорайон міста. Таким чином ми отримуємо більш дешевий ресурс та стійкість системи», – розповів мер Житомира Сергій Сухомлин.

Коли вже під час війни місто вперше стикнулося з повним знеструмленням, ТЕЦ надала суттєву допомогу і тут. Окрім тепла, вона виробляє 1,2 МВт електроенергії, які спрямували на підтримку критичної інфраструктури для житомирян.

Велика війна спонукала пришвидшити темпи модернізації

Повномасштабне вторгнення росії принесло житомирянам нові виклики. На початку березня загарбники поцілили по одному з об’єктів теплопостачання міста, який забезпечував третину тепла для містян. Тоді стало зрозуміло, що для стійкості системи необхідна повна її децентралізація та забезпечення умов для взаємозамінності котельнь міста. Також Житомир взявся за будівництво нових ТЕЦ, що працюватимуть на деревині.

«Розуміючи, що в Україні можуть виникнути перебої з постачанням газу і росія може використати це проти нас, ми з весни почали будувати додаткові котельні на деревині. За цей рік вдалося побудувати та запустити 4 об’єкти. Вони розміщені у різних мікрорайонах міста і це дає змогу у разі припинення постачання газу підтримувати температуру в мережі і не дати розморозити систему», – зазначив Сергій Сухомлин.

З весни ж почалися роботи із закільцювання всіх об’єктів генерації тепла. Їх у Житомирі понад 40, на даний момент майже всі вони можуть замінити один одного у разі аварійної ситуації.

«На сьогодні у нас не підключені одна до одної тільки 3 котельні. Усі решта котельнь, у разі виходу однієї з ладу через ракетний удар чи з технічних причин, легко перемикаються. Це дуже актуально зараз, адже коли йде відключення мікрорайонів від електропостачання, в середньому у місті не працює 10 котельнь. Але ті мікрорайони все одно отримують тепло від інших об’єктів завдяки можливості перемикання. Ця система працює достатньо стійко», – каже мер Житомира.

Паралельно з роботами всередині системи теплопостачання, Житомир також продовжує підвищувати енергоефективність бюджетних установ. За підтримки NEFCO, E5P, GiZ, KFW, Швейцарського банку та інших фінансових установ, місто проводить термомодернізацію шкіл і садочків.

Дві котельні допоможе побудувати «Нафтогаз»

На шляху до вдосконалення системи теплопостачання, Житомир також заручився підтримкою НАК «Нафтогаз України». Спільно з держкомпанією, місто реалізує великий проект, що дасть сумарно близько 60 МВт «альтернативної» теплової енергії, а також ще 17 МВт електроенергії. Не так давно між «Нафтогазом» і Житомиром було підписано відповідний меморандум, а уже з кінця жовтня сторони приступили до виконання задуманого.

Місто швидко виділило дві земельні ділянки для будівництва котельнь, а «Нафтогаз», своєю чергою, почав укладати угоди для замовлення і доставки необхідного обладнання. Протягом 2023 року у Житомирі з’являться два об’єкти, що працюватимуть на деревині та RDF-паливі (переробленому смітті).

«Реалізація уже розпочалася. Йдеться про дві котельні загальною потужністю 60 МВт теплової енергії, а також 17 МВт електричної енергії. Частково буде використання деревини, частково – RDF-палива. Для цього вже під час війни ми запустили першу чергу сміттєпереробного заводу, що дає можливість виробляти таке RDF-паливо», – повідомив Сухомлин.

Заплановані обсяги економії газу вражають. Лише за рахунок свого RDF Житомир зможе заміщувати приблизно 20 млн кубометрів газу щороку, що в перерахунку сягає 40 млн доларів щомісяця.

Які результати вже зараз показує Житомир?

У енергетичній стратегії Житомира декларується повна відмова від природного газу до 2030 року. Як показує вже нинішній досвід обласного центру, ця мета є цілком досяжною. Достатньо поглянути на динаміку скорочення споживання газу у минулі роки, а також на перспективи вже 4 кварталу 2023 року, коли будуть запущені об’єкти, побудовані за сприяння «Нафтогазу».

«Наведу цифри. У 2015 році теплокомуненерго для опалення міста використовували 97 млн кубометрів газу. У 2021-2023 році ми скоротили споживання на 44 млн кубометрів, до 53 млн. На цей рік ми плануємо, що не використаємо більше 43-45 млн кубометрів. При реалізації проекту з «Нафтогазом» ми виходимо на 7-8 млн кубометрів газу, які будуть потрібні для того, щоб вмикати додаткові потужності у пікові часи. Тобто, вже за рік ми практично повністю відмовимося від використання природного газу на території житомирської громади», – запевняє Сергій Сухомлин.

Мер Житомира Сергій Сухомлин

Зусилля керівництва міста мають ефект у вигляді більшої стійкості теплопостачання для житомирян під час ракетних атак російської федерації. Невеликі районні і мікрорайонні котельні значно легше заживити від автономних джерел живлення, ніж великі об’єкти теплопостачання.

Фактично, за умови повного знеструмлення міста на добу і більше, містяни гарантовано матимуть доступ до тепла протягом мінімум 4-5 годин протягом дня.

Для цього на базі більших 10 районних котельнь встановлені генератори 500 МВт.

«Ще у нас є 32 квартальні котельні. Ми розуміємо, що забезпечити генератором кожну не є можливим. Тому у нас сформовано 5-6 бригад з пересувними генераторами 250 МВт, які будуть вмикати ці котельні на 4-5 годин, для того щоб прогрівати систему. Ми випрацьовуємо цей варіант, щоб місто не лишилося без тепла», – розповів мер Житомира.

На крайній випадок, у місті діятимуть пункти обігрівання, облаштовані у будівлях бюджетної сфери з автономними джерелами тепла.

«У школах і садочках є автономні котельні з генераторами, щоб у разі критичної ситуації була можливість обігріти населення. Протягом кількох днів ми точно зможемо пройти такий режим», – констатує Сергій Сухомлин.