Стояння і сон виявилися кориснішими для серця за сидіння

Майже будь-яка діяльність протягом дня, навіть сон та стояння, виявилася кориснішою для здоров’я серцево-судинної системи, ніж сидіння. Найкращий ефект виявили у заміні сидіння на фізичні навантаження помірної чи високої інтенсивності, яких достатньо навіть кілька хвилин для позитивного ефекту. Такі результати аналізу впливу різної буденної поведінки на фактори ризику серцевих хвороб. Дослідження американських вчених опубліковане у European Heart Journal.

Splash News

Що досліджували науковці?

Серцево-судинні хвороби є основною причиною смерті людей в усьому світі. Зараз щороку з ними пов’язують 18,6 мільйона смертей, хоча ще три десятиліття тому їх було 12,1 мільйона. Змінити цю тенденцію на краще можуть відносно прості зміни у способі життя, відомі більшості, зокрема збалансоване харчування, повноцінний сон та значною мірою — достатня фізична активність. Дотримання порад кардіологів навіть може сповільнити на шість років старіння. Утім, все ще мало людей зробили ці звички частиною свого життя. Частково це пояснюється ритмом життя сучасної людини працездатного віку, яка значну частину доби проводить на роботі сидячи. Тому науковці Університетського коледжу Лондона вирішили перевірити, як впливає на серцеве здоров’я людини звичайна буденна поведінка у різних її пропорціях.

Як вивчали внесок різної поведінки у здоров’я серця?

Дослідники зіставили результати шести наукових досліджень з п’яти країн, що вивчали вплив на показники здоров’я різної щоденної поведінки: сидіння, стояння, сну, легких навантажень та помірних чи високих навантажень. Усього в дослідженнях взяли участь 15 253 учасників, за активністю яких спостерігали за допомогою акселерометрів на стегні, а здоров’я яких відстежували за допомогою факторами серцево-судинних хвороб, зокрема за індексом маси тіла, рівнями холестерину та глюкози в крові.

Які висновки отримали щодо поведінки?

Найкращий ефект, очікувано, мала більша кількість протягом дня помірної чи інтенсивної активності. І виділення на неї навіть 30 хвилини доби із часу сидіння, стояння, сну чи легкого навантаження виявилося пов’язаним із меншим на 0,63-0,15 індексом маси тіла (при нормі від 18,5 до 24,9) та на 3,6 відсотка нижчим показником глікованого гемоглобіну. Але навіть часткова заміна сидіння на стояння або ж навіть на сон виявилася пов’язана з кращими показниками. Наступні, довші дослідження допоможуть уточнити зв’язок буденної діяльності та серцево-судинних захворювань.

• Щоб усунути ризики від малорухливого способу життя, ВООЗ рекомендує виділяти щотижня 30-40 хвилин на інтенсивні навантаження або 150 хвилин на помірні.

Джерело