Шотландія готує перший за 300 років випуск держоблігацій: історичне повернення на ринок капіталу

Зараз старт для нової позики виглядає значно впевненішим. У листопаді Moody’s і S&P Global присвоїли Шотландії той самий інвестиційний рейтинг, що й у Великобританії, відзначивши сильнішу позицію, ніж у Іспанії, Італії та Японії.

Лідер країни Джон Свінні назвав це важливим визнанням та кроком до того, щоб Шотландія могла самостійно займати на ринках. У SNP, шотландській партії, яка виступає за незалежність, бачать у випуску бондів етап на шляху до можливого виходу зі складу Сполученого Королівства.

Однак, як пише газета, є важливий нюанс: обидві агенції прямо вказали, що рейтинг тримається на тому, що Шотландія залишається частиною Великобританії.

Що кажуть економісти

За словами економістів, якщо ринки побачать «навіть найменший» натяк на вихід зі складу королівства, прибутковість «кілтів» (так інвестори вже називають майбутні облігації — FM) можуть злетіти до небес.

Критики вважають проєкт дорогою забаганкою і сумніваються, що випуск буде вигіднішим за діючі схеми запозичень через Лондон.

«Навіть ті, хто симпатизував політиці Шотландії, питали, навіщо шотландському уряду ризикувати і створювати барометр, який у режимі реального часу показує, наскільки дорого може обійтися розрив з Великобританією», — йдеться у матеріалі WSJ.

Невдала спроба

Шотландія вже одного разу намагалася вийти на ринок капіталу — і цей експеримент обернувся для країни економічним крахом та втратою незалежності.

У 1695 році вона вклала майже чверть свого багатства у створення колонії на вузькому перешийку між Карибським морем та Тихим океаном — у затоці Дар’єн на території сучасної Панами.

Задум підприємця та фінансиста Вільяма Патерсона здавався геніальним: контролювати вузол світових торгових шляхів та змагатися з Ост-Індською компанією. Для цього Патерсон зібрав близько 400 тисяч фунтів, феноменальну на ті часи суму, спорядив більше десятка суден і човнів і перевіз на Кариби близько 2500 чоловіків, жінок і дітей.

Насправді ідея заснувати власну колонію в Центральній Америці виявилася провальною: перешийок Дар’єн був непридатний для життя, торгівля з місцевими племенами не склалася, іспанські сили атакували поселення, а англійський король заборонив флоту допомагати шотландцям. Тисячі людей загинули від хвороб та голоду, і з усіх судів додому повернулося одне. Крах проекту розорив країну, збігся з низкою неврожаїв і став однією з причин, через які через кілька років Шотландія погодилася на політичний союз з Англією — крок, який заклав основу сучасного Сполученого Королівства.