Щоденне використання ШІ для навчання пов’язане з гіршими результатами школярів – OECD

Школярі, які щодня або майже щодня використовують чат-боти зі штучним інтелектом для виконання навчальних завдань, у середньому демонструють нижчі результати тестування порівняно з однолітками, які майже не користуються такими інструментами. Про це 8 вересня 2026 року повідомила Організація економічного співробітництва та розвитку (OECD) за результатами міжнародного дослідження PISA 2025.

Дослідження охопило понад 760 тис. 15-річних учнів із 91 країни та дозволило порівняти частоту використання генеративного ШІ з результатами тестування.

Різниця у природничих науках сягнула 28 балів

За даними OECD, учні, які ніколи або майже ніколи не використовували штучний інтелект для написання текстів у межах шкільних завдань, у середньому отримали 509 балів із природничих наук.

Серед школярів, які зверталися до ШІ для таких завдань щодня або майже щодня, середній результат становив 481 бал. Таким чином, різниця між двома групами сягнула 28 балів.

Подібний зв’язок дослідники виявили й за інших сценаріїв використання генеративного штучного інтелекту. Нижчі результати в середньому демонстрували учні, які регулярно доручали чат-ботам попередній пошук інформації під час вивчення нової теми або використовували їх для створення стислих переказів навчальних матеріалів.

Водночас OECD застерігає від висновку, що саме використання ШІ безпосередньо спричиняє погіршення успішності. Виявлена залежність є статистичним зв’язком, а на результати школярів можуть впливати й інші фактори.

OECD попереджає про «когнітивне розвантаження»

Одним із головних ризиків активного використання генеративного ШІ в освіті дослідники називають так зване когнітивне розвантаження.

Воно виникає, коли учень передає технології частину розумової роботи, яку в процесі навчання мав би виконувати самостійно. Наприклад, замість аналізу матеріалу, пошуку аргументів, написання тексту або формулювання висновків школяр може отримати вже готову відповідь від чат-бота.

Якщо такий підхід стає постійним, учень отримує виконане завдання, однак може пропустити частину процесу, під час якого формуються навички самостійного мислення та роботи з інформацією.

Особливо важливим стає спосіб використання технології. ШІ може допомагати пояснювати складний матеріал, ставити додаткові запитання або давати зворотний зв’язок, але його застосування як заміни самостійної роботи створює ризик менш глибокого засвоєння знань.

Використання ШІ саме по собі не означає гірших результатів

OECD наголошує, що отримані дані не означають необхідності відмовлятися від штучного інтелекту в освіті.

Ключовим фактором є те, для яких завдань та яким чином школяр використовує технологію. Генеративний ШІ може бути додатковим навчальним інструментом, однак його ефект відрізнятиметься залежно від того, чи допомагає він учневі розібратися з матеріалом, чи фактично виконує основну роботу замість нього.

Питання набуває особливої актуальності на тлі швидкого поширення чат-ботів серед українських учнів. За даними опитування освітньої фундації «МрійДій», майже 97% українських школярів уже використовують інструменти штучного інтелекту для навчання.

Результати PISA 2025 вказують на необхідність вироблення правил роботи з такими технологіями в освіті, за яких ШІ доповнюватиме самостійну роботу учня, а не підмінятиме процес засвоєння матеріалу.