Санкційний тиск на РФ посилюється: ФНД продав майже 10 тонн золота за місяць

Санкційний тиск та пов’язані з війною обмеження продовжують позначатися на ключових секторах російської економіки. РФ витрачає золоті резерви Фонду національного добробуту на підтримку авіаційної промисловості, стикається з рекордними статистичними обсягами потенційного прихованого відтоку капіталу, проблемами арктичних нафтогазових проєктів та наслідками нових українських ударів по нафтопереробній інфраструктурі.

Одночасно посилюється дипломатичний тиск: Угорщина вирішила вислати десять співробітників російської дипломатичної місії. Ситуація показує, що наслідки війни та санкцій для РФ виходять далеко за межі прямого обмеження імпорту технологій або доступу російських компаній до західних фінансових ринків.

Україна відновила удари по російських НПЗ

Після чотириденної паузи Україна відновила атаки на російські нафтопереробні потужності. У ніч на 8 вересня удари були завдані по об’єктах у Пермському краї, Татарстані та Саратовській області.

У Пермі розташований «ЛУКОЙЛ-Пермнафтооргсинтез» — один із найбільших російських НПЗ потужністю близько 260 тис. барелів на добу. У Татарстані працюють ТАНЕКО потужністю близько 300 тис. барелів та ТАІФ-НК на 145 тис. барелів на добу.

Окремою ціллю став Саратовський НПЗ «Роснафти». Це вже п’ята атака на підприємство від початку 2026 року — попередні відбулися 21 березня, 31 травня, 8 липня та 2 серпня.

У 2024 році Саратовський НПЗ переробив 5,8 млн тонн нафти, що відповідало приблизно 2,2% загального російського обсягу. Підприємство виробило 1,2 млн тонн бензину, 1,9 млн тонн дизельного пального та близько 1 млн тонн мазуту.

Після попередніх атак завод тимчасово припиняв переробку, а відновлення після одного з останніх ударів могло потребувати двох-трьох тижнів.

Перед цим Україна атакувала Рязанський НПЗ. Сукупний тиск на нафтопереробну галузь уже позначається на постачанні пального: через скорочення внутрішнього виробництва Росія обмежила експорт дизельного пального.

Росія продала майже 10 тонн золота ФНД за місяць

На тлі бюджетних та промислових проблем Москва продовжує використовувати ліквідні активи Фонду національного добробуту. Лише у серпні з ФНД було продано 9,7 тонни золота та 5,7 млрд юанів. На початок вересня у фонді залишалося 131,5 тонни золота та 184 млрд юанів. Від початку 2026 року Росія реалізувала вже 23,5 тонни золота — близько 16% запасу, який ФНД мав на початку січня.

У серпні влада спрямувала з фонду приблизно 190 млрд рублів, тобто більше, ніж за все перше півріччя. Значна частина фінансування пішла на підтримку авіаційної промисловості: 115,3 млрд рублів вкладено в облігації «Авіакапітал-Сервіс», ще 67 млрд рублів — в облігації «Ростеху».

Кошти планують використати для розширення виробництва літаків, двигунів і комплектуючих та фінансування пільгового лізингу російської авіатехніки.

Необхідність державної підтримки зростає через скорочення парку іноземних літаків та нездатність російської промисловості достатньо швидко компенсувати його власним виробництвом. Хоча влада планувала до 2030 року випускати майже 100 пасажирських літаків щороку, у 2025 році не було поставлено жодного повністю вітчизняного пасажирського літака.

ЦБ зафіксував рекордні $12,2 млрд «помилок та упущень»

Ще одним сигналом для російської економіки стала статистика руху капіталу.

У другому кварталі 2026 року Центральний банк РФ відніс $12,2 млрд операцій до категорії «чисті помилки та упущення» платіжного балансу. У першому кварталі показник становив лише $1,4 млрд — таким чином, за три місяці він збільшився у 8,7 раза. Це найбільше значення за весь період статистики ЦБ з 1994 року. Попередній рекорд було встановлено у першому кварталі 2009-го на рівні $8,3 млрд.

Формально ця стаття відображає статистичні розбіжності платіжного балансу, тому ототожнювати всю суму безпосередньо з втечею капіталу некоректно. Водночас до неї можуть потрапляти невраховані транскордонні операції та прихований рух коштів.

Масштаб показника значний: $12,2 млрд відповідають майже 10% російської експортної виручки за квартал, яка становила $125,7 млрд, та майже третині профіциту торговельного балансу у $38,3 млрд.

«Арктик СПГ 2» вимагає $1 млрд через зірвані контракти

Наслідки санкцій продовжує відчувати російська індустрія зрідженого природного газу.

Проєкт «Арктик СПГ 2» подав позов до південнокорейської Hanwha Ocean із вимогою приблизно $1 млрд через розірвання контрактів на будівництво трьох газовозів льодового класу Arc7 місткістю 172,5 тис. кубометрів кожен.

Судна були необхідні для транспортування ЗПГ з арктичних родовищ. Частину спеціалізованого флоту Росія планувала отримати від азійських суднобудівників, однак санкційні обмеження зруйнували початкову схему його формування.

Відсутність достатньої кількості спеціалізованих газовозів стала одним із ключових обмежень для повноцінної роботи арктичних ЗПГ-проєктів РФ.

У «Восток Ойл» виникає проблема з танкерами

Паралельно «Роснафта» заявляє про масштабне нарощування експорту з арктичного проєкту «Восток Ойл». У другій половині 2027 року планується вийти приблизно на 30 млн тонн, а в перспективі — на 100 млн тонн нафти на рік.

Проте досягнення таких показників потребує відповідного флоту.

Для експорту 30 млн тонн на рік через термінал «Бухта Север» необхідно регулярно завантажувати значну кількість танкерів Aframax, пристосованих до роботи в арктичних умовах. Необхідного флоту такого масштабу наразі немає ані у «Роснафти», ані у вільному доступі на світовому ринку.

Додаткові питання виникли щодо заявленого льодового класу нових танкерів. Під час введення термінала в експлуатацію повідомлялося про 7-й арктичний клас суден, тоді як у суднових реєстрах вони фігурують як судна 6-го класу.

Таким чином, навіть за наявності ресурсної бази збільшення арктичного експорту залежатиме від здатності Росії створити або придбати спеціалізований флот в умовах санкційних обмежень.

Угорщина висилає десять російських дипломатів

До економічних проблем додається подальше дипломатичне дистанціювання окремих європейських держав. Угорщина вирішила вислати десять співробітників російської дипломатичної місії через діяльність, яку влада країни визнала несумісною з їхнім дипломатичним статусом відповідно до Віденської конвенції.

Будапешт пояснив рішення необхідністю захисту національної безпеки та суверенітету. Водночас Угорщина не планує розривати дипломатичні відносини з РФ.

У серпні угорська влада вперше офіційно назвала Росію загрозою для Угорщини, Європи та міжнародного порядку та засудила російську агресію проти України.

Російський МЗС уже заявив про намір відповісти на висилку своїх дипломатів.

Тиск на російську економіку стає комплексним

Ситуація на початок вересня демонструє одразу декілька вразливих напрямів російської економіки. Санкційні обмеження ускладнюють доступ до технологій, спеціалізованих суден та іноземної авіатехніки, тоді як держава змушена спрямовувати кошти ФНД на підтримку стратегічних галузей.

Одночасно українські удари по НПЗ збільшують навантаження на паливний сектор, а реалізація масштабних арктичних енергетичних проєктів залежить від логістики та обладнання, доступ до яких суттєво ускладнений.

Рекордний показник «чистих помилок та упущень» у платіжному балансі додає ще один фактор невизначеності. На цьому тлі використання золота та юанів ФНД свідчить про те, що російська влада продовжує залучати накопичені резерви для фінансування секторів, які після 2022 року втратили доступ до значної частини західних технологій, капіталу та постачальників.