Рахункова палата застерігає: нестабільність валюти й повільне зростання ВВП можуть підірвати бюджет-2025

За підсумками аналізу виконання Закону про Державний бюджет України на 2025 рік у І кварталі, Рахункова палата України виявила низку системних ризиків, які можуть мати серйозні наслідки для виконання економічних прогнозів та планів уряду. Про це заявила голова відомства Ольга Піщанська під час засідання 10 червня.

Економічні ризики: ФОПи зникають, ВВП зростає повільно, інфляція тисне

Серед ключових загроз:

• зменшення дохідної частини місцевих бюджетів та фондів соціального страхування;
• скорочення кількості зареєстрованих ФОПів;
• валютно-фінансова нестабільність;
• посилення інфляційного тиску.

Зростання реального ВВП у першому кварталі становило лише 0,5% замість запланованих 2,7%, що створює ризик недовиконання дохідної частини бюджету до кінця року. Основні причини — падіння експорту на 8,7%, зокрема продовольства й залізної руди.

Попри це, експорт продукції з високою доданою вартістю зріс: частка хімії, деревини, машинобудування сягнула 15,2% в структурі експорту.

Доходи: зростання завдяки обороні, не завдяки податкам

Доходи державного бюджету у січні–березні 2025 року склали 926,2 млрд грн — на 44,3 % більше, ніж торік. Проте це зростання зумовлене не економічним підйомом, а переважно власними надходженнями бюджетних установ, які зросли в 2,2 раза, особливо в системі Міноборони.

Частка зовнішньої допомоги зросла з 9 % до 27 %, хоча план недовиконано на 23 % — у I кварталі не надійшли кошти від ЄС на суму 19,4 млрд грн, які були виплачені лише в квітні.

Видатки: 1,2 трлн грн, із яких 73,5 % — на оборону

Видатки за три місяці становили 1,2 трлн грн (на 38,5 % більше, ніж у 2024-му), з яких понад 73 % спрямовано на оборону та безпеку. Найбільші витрати:

• 366 млрд грн — товари й послуги (із них 287,4 млрд — оборонне призначення);
• 353,5 млрд грн — оплата праці (269,1 млрд — військовослужбовцям);
• 159,9 млрд грн — соцвиплати;
• 131,9 млрд грн — субсидії та трансферти підприємствам.

Також фіксується зростання дебіторської заборгованості на 23,6 %, майже вся — у Міноборони. Причина — зриви строків поставок оборонної продукції.

Проблеми з виконанням бюджету: невикористані кошти й незатверджені документи

Рахункова палата вказує на вкрай низький рівень реалізації проєктів. Наприклад:

• із 5,2 млрд грн Фонду ліквідації наслідків збройної агресії використано лише 100 млн грн;
• субвенції на публічні інвестпроєкти реалізовані лише на 3,6 %.

Крім того:

• не затверджено 73,8 % порядків використання коштів;
• не ухвалено 28 % паспортів бюджетних програм.

Це призвело до відкладання 3,3 млрд грн видатків — кошти мали йти на будівництво лікарень, дороги, енергозбереження тощо.

Борг: 7,1 трлн грн і жодної програми управління

Станом на кінець І кварталу державний і гарантований державою борг зріс до 7,1 трлн грн (+2 %). На його обслуговування витрачено шосту частину доходів бюджету, хоч ці витрати виявилися меншими за план на 15 %.

Проте Мінфін досі не затвердив програму управління державним боргом на 2025 рік.

Рекомендації Рахункової палати:

1. Мінфіну — розробити зміни до бюджету на основі фактичних надходжень та затвердити програму управління боргом;
2. Уряду та розпорядникам — терміново затвердити усі бюджетні документи;
3. Контролюючим органам — посилити контроль за виконанням контрактів та зменшенням заборгованості.

“Виявлені ризики — наслідок невиконання рекомендацій, які ми надавали ще в попередніх періодах”, — наголосила Ольга Піщанська.