Приєднання до європейської енергосистеми дозволило Україні вистояти в енергетичній війні, – Герман Галущенко

16 березня 2023 року – рік, як вітчизняна енергосистема приєдналася та працює у синхронному режимі із енергосистемами європейських країн (ENTSO-E).

«Синхронізація відбувалася у складних умовах постійних обстрілів. З 24 лютого 2022 року протягом трьох тижнів енергосистеми України та Молдови працювали в ізольованому від росії та білорусі режимі, самостійно регулюючи частоту. І 16 березня 2022 відбулася безпосередньо енергетична синхронізація з Європою», – зазначив Міністр енергетики України Герман Галущенко.

Міністр акцентував на тому, що синхронізація суттєво підвищує надійність роботи енергосистеми України за рахунок можливості своєчасно отримувати допомогу від Європи у разі аварійних відключень електростанцій, імпортувати європейську електроенергію та зменшити кількість відключених споживачів. А за потреби та за наявності профіциту генеруючих потужностей Україна може надавати аварійну допомогу європейським енергосистемам та експортувати електроенергію.

Також Герман Галущенко нагадав, що успішному об’єднанню енергосистеми з Європою передувала масштабна підготовка. Українські та європейські спеціалісти технічно перевірили обладнання АЕС, ТЕС та ГЕС щодо можливої участі у регулюванні напруги, частоти та потужності, було створено спільний блок регулювання енергосистем України та Республіки Молдова, визначено енергоблоки ТЕС та АЕС, що потребують реконструкції.

«Усі ці заходи, а також потужна міжнародна підтримка, героїзм та професіоналізм українських енергетиків дозволили Україні вистояти в енергетичній війні під час опалювального сезону 2022/2023. Адже в період регулярних масованих ракетних атак з боку росії проти енергетичної інфраструктури України обсяги технологічних перетоків електроенергії з Європи на максимумі сягали 2 ГВт, а імпорт – 560 МВт. Це посилило стійкість та гнучкість енергосистеми України», – акцентував Герман Галущенко.

Завдяки цьому за доступ до міждержавних перетинів та в рамках покладених на експортерів спецобов’язків отримано додаткові 8,7 млрд гривень (враховуючи ПДВ), що дозволило утримати пільгову ціну на електроенергію для населення, профінансувати роботи зі збільшення пропускної здатності міждержавних перетинів та зменшити заборгованість на ринку електричної енергії.