Про тренди розвитку та проблеми дисциплінарної відповідальності арбітражних керуючих

29 квітня 2024, 08:02Новини797

Дисонанс в роботі Комісії викликають ситуації, коли на розгляд ДК потрапляють скарги, ідентичні тим, що вже розглядаються в судовому порядку

  • Посилання скопійованоlink copied

Редакція ІА «Борг.Експерт» вже писала про основні результати проведеного круглого столу на тему «Систематизація дисциплінарної практики та рекомендацій по здійсненню контролю за діяльністю арбітражних керуючих».

Втім важливо зазначити, що під час круглого столу учасники засідання також багато уваги приділили обговоренню трендам та проблемам дисциплінарної відповідальності арбітражних керуючих.

Зокрема, заступниця начальника Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції Олена Яковюк, модеруючи форум, зауважила: «При втіленні тих чи інших нормативних положень виникають питання їх практичного застосування, і розпочиналися різні дискусії серед, в тому числі, арбітражних керуючих, серед правників і, в принципі, саме тому ми, разом з Національною асоціацією арбітражних керуючих прийняли рішення організувати такий захід – круглий стіл, де ми можемо в професійному колі поспілкуватися, обговорити ті чи інші питання, і можливо навіть знайти вирішення проблематик у сфері банкрутства».

Саме про практичні аспекти засідань Дисциплінарної комісії арбітражних керуючих розповів член Комісії, арбітражний керуючий Денис Ткаченко.

Перш за все він звернув увагу на необхідність систематизації нормативно-правових актів в сфері дисциплінарної відповідальності. В тому числі і щодо так званого «грубого проступку» арбітражного керуючого, адже таке формулювання відсутнє в КУПБ, але є у відповідному Порядку здійснення контролю за діяльністю арбітражних керуючих.

«Дійсно, в діяльності Комісії існує проблема щодо визначення ступеню порушення арбітражного керуючого. Якщо таке порушення визнане грубим, то воно підпадає на розгляд ДК, якщо ні – достатньо припису або розпорядження від теруправління юстиції», – зазначив Денис Ткаченко.

Певний дисонанс в роботі Комісії викликають і ситуації, коли на розгляд ДК потрапляють скарги ідентичні тим, що вже розглядаються (або будуть розглядатись) в судовому порядку.

«В таких випадках завжди проходить обговорення, чи чекати на остаточне рішення суду? На мій погляд, необхідно внести певні зміни в процедуру щодо цього питання і запровадити, можливо, і непопулярне, але дієве рішення: надати можливість або за клопотанням самого арбітражного керуючого, або з ініціативи перевіряючих зупинити таку перевірку до моменту розгляду скарги в суді, якщо вона ідентична скарзі на розгляді Комісії. Адже так чи інакше, а рішення суду є обов’язковим для виконання», – прокоментував член Комісії Д.Ткаченко.

Також члена Комісії здивував той факт, що деякі колеги й досі не обізнані зі змінами до Положення про дисциплінарну комісію та до Порядку здійснення контролю за діяльністю арбітражних керуючих, згідно яких у них тепер є можливість надати пояснення стосовно складеного акту перевірки, а також надати заперечення щодо такого акту. Натомість, у 2024 році ледь не під час кожного засідання Комісії доводиться переглядати той чи інший акт або за ініціативою Міністерства юстиції України, або безпосередньо заявника, або скаржника.

Щодо проблематичних моментів під час перевірок, то Денис Ткаченко зупинився на наступному: «Порядок контролю зараз передбачає у разі виявлення грубого порушення обов’язково зазначати причинно-наслідковий зв’язок та наслідки, або можливі наслідки, які могли б настати відносно боржника або кредитора в результаті певного порушення арбітражного керуючого. Але досить часто бувають випадки, коли в матеріалах перевірки ми не бачимо зазначення такого зв’язку або визначення наслідків – і результати таких перевірок фактично скасовуються та відправляються на повторну перевірку. Це затягує процес».

Досить несподівано під час засідання виникла дискусія і з приводу того, що саме слід вважати діяльністю, несумісною з діяльністю арбітражного керуючого, і зокрема, чи є такою адвокатська діяльність. Адже несумісність теоретично може бути причиною для настання дисциплінарної відповідальності АК (теоретично, тому що жодного такого випадку на розгляді в Комісії ще не було).

За словами директора Департаменту з питань банкрутства Міністерства юстиції України Владислава Філатова, «проблема полягає в тому, що у нас фактично відсутнє визначення того, а що саме слід вважати діяльністю арбітражного керуючого на відміну від діяльності того ж адвоката. Тому припинення діяльності АК шляхом анулювання свідоцтва в цьому випадку виглядатиме, скажімо так, не зовсім зрозуміло».

З цього приводу своїм баченням поділився і очільник НААКУ Олександр Бондарчук: «До речі, у приватних виконавців єдиним доступним видом діяльності суміщення є саме діяльність арбітражного керуючого. Втім, на мою думку, тут важливо закцентувати увагу на іншому. Арбітражний керуючий – це ледь не єдина юридична професія, яка не має гарантій оплати, на відміну від, скажімо нотаріусів чи тих самих приватних виконавців. Якщо не враховувати авансування винагороди арбітражному керуючому за три місяці під час відкриття провадження про банкрутство, вся його подальша діяльність – це чисто підприємницька діяльність на свій страх та ризик. Тож, ймовірно, законодавець саме з цієї причині не сильно обмежував діяльність арбітражного керуючого».

Дискусію підтримав і ще один член Комісії, арбітражний керуючий Олег Чичва, який напівжартома запропонував запозичити досвід Белізу, адже за законодавством цієї країни, якщо «у компанії немає активності протягом певного терміну, то вона просто виключається з Реєстру. Таким чином ми б в Україні позбавились 90% справ про банкрутство, а мінімум 80% арбітражних керуючих пішли б в інші юридичні професії».

Щодо діяльності Дисциплінарної комісії, то О.Чичва нагадав, що Комісія – це в першу чергу орган постконтролю за арбітражними керуючими, а не контролю як такого. Адже перевірки діяльності АК проводять органи теруправління юстиції на місцях, а ДК вже розглядає скарги на ті чи інші перевірки.

Також Олег Чичва відзначив зміни парадигми під час проведення перевірок як таких: «Вже років сім як і саме Міністерство юстиції, і Дисциплінарна комісія відійшли від інквізиційного підходу в проведенні перевірок. І це радує, бо вже ніхто «не міряє поля в кабінетах» та не перепитує нервово, чи правильно сформовано відповідно до номенклатури вихідний номер якогось документу. Але на жаль, ще інколи зустрічаються випадки, коли органи контролю перебирають на себе функціонал суду і починають під час перевірки з’ясовувати , а чи вірно арбітражним керуючим дотримано порядок розгляду кредиторських вимог, а чи правильно він «розподілив черговість» тощо. Це є неприпустимим».

Серед позитивних напрацювань в роботі Комісії О.Чичва відзначив і запровадження так званих процесуальних фільтрів, коли перш ніж призначити перевірку, працівники органів юстиції витребують у АК певні пояснення з того чи іншого приводу.

«Власне я на собі відчув користь від такого процесуального фільтру. Був випадок, коли щодо мене подали ледь не десяток скарг одночасно. Якби по кожній з них було обов’язкове призначення перевірки, то діяльність була б паралізована мінімум на місяць. А так багато питань вдалось зняти через подання пояснень», – розповів член ДК.

Також учасники засідання обговорили необхідність уніфікації різних аспектів правозастосування в діяльності Дисциплінарної комісії. В Міністерстві юстиції сказали, що будуть відшукувати варіанти, як це можна зробити. Втім, як зазначив Денис Ткаченко, у членів Комісії інколи банально не вистачає часу, або в кожному своєму рішенні детально виписувати мотивувальну частину за аналогією з судовими рішеннями.

Цікава дискусія виникла і з приводу визначення юрисдикції стосовно оскарження рішень Дисциплінарної комісії. Наразі такі спори розглядаються адміністративними судами, але серед АК це й досі викликає непорозуміння, адже судді-господарники є значно більш обізнаними в процедурах банкрутства.

Суддя Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду Володимир Погребняк обережно прокоментував подібні заклики, зауваживши, що питання є делікатним, і судді господарської юрисдикції утримаються від власної оцінки таких пропозиції, але якщо таки дискусії будуть, то вони уважно за ними спостерігатимуть.

Загалом круглий стіл викликав жваве обговорення серед спільноти арбітражних керуючих, але всі погодились з тезою заступниці міністра юстиції Людмили Сугак, яка висловила задоволеність роботою Дисциплінарної комісії, що за будь-яких умов завжди знаходила консенсус і правильне рішення.

Не пропустіть важливе!
Підписуйтесь та отримуйте дайжест новин

Щоденно чи щотижня – обираєте ви!

Думка експерта

Бажаєте стати автором borg.expert?

Матеріали за темою

НААКУ

Статті • Влада i люди
Від арбітражних керуючих завжди будуть вимагати більше знань, умінь і досвіду

НААКУ

Статті • Влада i люди
Участь у заході взяли представники Міністерства юстиції України, народні депутати, судді, арбітражні керуючі

НААКУ

Статті • Влада i люди
Останніми роками спостерігається відсутність суттєвих конфліктних ситуацій між всіма суб'єктами, задіяними в формуванні дисциплінарної практики стосовно АК

НААКУ

Статті • Влада i люди
Обов`язок АК провести аналіз фінансово-господарського стану боржника кореспондується із відповідальністю арбітражного керуючого за невиконання або неналежне виконання, покладених на нього обов`язків

НААКУ

Статті • Влада i люди
Чим більше арбітражних керуючих проголосує, тим чіткішим і однозначним вийде сигнал від спільноти

НААКУ

Статті • Влада i люди
Національний банк України стає обов’язковим учасником справ про банкрутство страховика