Позиція ВС щодо змін умов кредитного договору

Сама по собі зміна деяких умов кредитного договору не може вважатися новацією в розумінні статті 604 ЦК України і припиняти первісне зобов’язання сторін за кредитним договором і додаткові зобов’язання, пов’язані з кредитним договором, якщо такі зміни не призвели до заміни самого кредитного зобов’язання на інше і характер прав та обов’язків учасників, а також порядок виконання зобов’язання залишилися незмінними.

Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду розглянув у порядку письмового провадження справу № 569/1037/18 за позовом ОСОБА_1 до ТОВ про визнання припиненими кредитного договору та договору іпотеки. Позов ОСОБА_1 обґрунтовано тим, що між ОСОБА_2 (позичальник) та Банком укладено кредитний договір. З метою забезпечення виконання зобов’язань позичальника за кредитним договором між Банком та ним укладено договір іпотеки. Крім цього, між Банком та ОСОБА_2 укладено додатковий договір до кредитного договору, внесено зміни та доповнення до кредитного договору шляхом укладення його в новій редакції. Оскільки між сторонами був укладений новий кредитний договір, первинний кредитний договір припинено, тому ОСОБА_1 вважав, що припинено і додаткові зобов’язання, пов’язані з кредитним договором, зокрема договір іпотеки.

Рішенням міського суду позов задоволено у зв’язку з тим, що внаслідок укладення додаткового договору до кредитного договору шляхом внесення змін та доповнень до нього відбулася новація, зобов’язання за первинним кредитним договором припинилися і право на іпотеку також є припиненим.

Постановою апеляційного суду рішення суду першої інстанції скасовано, у задоволенні позову відмовлено.

Зі змісту статті 604 ЦК України вбачається, що ознаками новації є:

• спосіб припинення зобов’язання;
• вона можлива лише між тими самими сторонами;
• є двостороннім правочином (договором);
• нове зобов’язання пов’язане з попереднім і спрямоване саме на заміну первісного зобов’язання новим, а не на зміну цього зобов’язання.

До умов новації належать такі:

• нове зобов’язання повинне пов’язувати тих самих осіб, що і первісне;
• сторони мають досягти згоди щодо заміни одного зобов’язання іншим;
• вчиняється новація у формі двостороннього правочину (новаційного договору), який має відповідати вимогам до форми та змісту, необхідних для нового зобов’язання;
• наявність наміру сторін вчинити новацію, про який сторони повинні обов’язково вказати в договорі, а за відсутності такого застереження первинного зобов’язання не припиняється, а буде діяти поряд з новим;
• дійсність первинного зобов’язання;
• зміна змісту зобов’язання, або має виконуватися те саме, але на іншій правовій підставі;
• допустимість заміни первісного зобов’язання новим.

Умови новації є необхідними і достатніми для вчинення новації. Новація є консенсуальним, двостороннім та оплатним договором, який має правоприпинювальну природу.

Ухвалюючи оскаржуване судове рішення, суд апеляційної інстанції дійшов обґрунтованого висновку про відсутність підстав для припинення договору іпотеки, укладеного між Банком та ОСОБА_1, з огляду на те, що укладаючи додатковий договір до кредитного договору, сторони не ставили перед собою завдання замінити одне зобов’язання іншим і не досягли такої мети, що вказує на відсутність наміру сторін вчинити новацію.

Додатковим договором, укладеним між банком та ОСОБА_2, були змінені певні пункти та внесено доповнення до кредитного договору, тобто відбулася зміна деяких умов договору, які не призвели до заміни самого кредитного зобов’язання на інше: характер прав і обов’язків учасників, а також порядок виконання зобов’язання залишилися незмінними, що не припиняє первісного зобов’язання сторін за кредитним договором та договором іпотеки.

Крім того, в додатковій угоді не зазначено, що зобов’язання ОСОБА_2 та іпотекодавця ОСОБА_1 за кредитним договором і договором іпотеки припиняються. Тобто позивач не надав належних та допустимих доказів, які б свідчили про досягнення між банком та ОСОБА_2 згоди про заміну первісного зобов’язання новим зобов’язанням. Отже, додатковий договір до кредитного договору не може бути розцінений як новація відповідно до статті 604 ЦК України.