П’ять підозрюваних і десятки мільйонів гривень: що відомо про операцію «Карфаген»

Генеральний прокурор Руслан Кравченко 6 вересня 2026 року заявив, що не причетний до можливого прикриття шахрайських кол-центрів, після того як НАБУ і САП провели масштабну спецоперацію «Карфаген» та повідомили про викриття злочинної організації, яку, за версією слідства, очолював один із керівників структурного підрозділу Офісу генерального прокурора.

Кравченко наголосив, що не давав вказівок сприяти роботі незаконних кол-центрів і не використовував для цього повноваження генерального прокурора. Працівника ОГП, який став фігурантом розслідування НАБУ і САП, уже відсторонили від виконання обов’язків, а керівництво прокуратури готує рішення про його звільнення.

Водночас генпрокурор доручив провести перевірку департаменту міжнародно-правового співробітництва, де працював фігурант справи, а також підрозділу ОГП, відповідального за протидію кіберзлочинності. Перевірка має охопити ухвалені працівниками рішення, матеріали кримінальних проваджень та результати їхньої роботи.

Окреме доручення стосується перевірки на поліграфі всіх працівників структурних підрозділів, які мали відношення до процесуального керівництва та розслідування кримінальних проваджень щодо незаконних кол-центрів.

За результатами цих заходів в Офісі генпрокурора можуть бути ухвалені кадрові та службові рішення, а якщо перевірки виявлять ознаки правопорушень — і кримінально-процесуальні.

Що НАБУ і САП закидають посадовцям ОГП

Спецоперацію під назвою «Карфаген» НАБУ і САП оприлюднили 5 вересня. За версією слідства, один із керівників структурних підрозділів Офісу генерального прокурора в середині 2025 року створив злочинну організацію, до якої залучив чинних працівників прокуратури та наближених до себе осіб.

У НАБУ стверджують, що учасники організації налагодили систематичне отримання неправомірної вигоди за невтручання в діяльність шахрайських кол-центрів. Жертвами таких структур ставали як українці, так і громадяни інших держав.

За даними антикорупційних органів, отримані кошти надалі легалізовували за кількома схемами. Понад 20 млн грн могли витратити на придбання нерухомості, коштовностей та іншого цінного майна. Ще активи мінімальною ринковою вартістю понад 12 млн грн, за версією слідства, керівник організації перереєстрував на третіх осіб, приховуючи фактичне право власності. Серед такого майна НАБУ згадує нерухомість в апарт-комплексі поблизу Карпат.

Ще понад 10 млн грн учасники організації могли розмістити на банківських рахунках близьких осіб, оформлюючи ці гроші як легальні доходи від підприємницької діяльності. Таким чином, загальна вартість активів і коштів, про які наразі публічно повідомило НАБУ, перевищує 40 млн грн.

У справі викрито п’ятьох учасників. Попередня правова кваліфікація — створення та участь у злочинній організації за ст. 255 КК України та легалізація майна, одержаного злочинним шляхом, за ст. 209 КК України. НАБУ зазначає, що слідчі дії продовжуються та встановлюється можливе коло інших учасників.

При цьому офіційно НАБУ не назвало імені керівника підрозділу ОГП. За інформацією джерел «Української правди» у правоохоронних органах, ідеться про заступника начальника Департаменту міжнародно-правового співробітництва ОГП Сергія Кропиву, якого, за даними видання, НАБУ і САП затримали під час операції.

Обшуки торкнулися приміщень Кравченка та його першої заступниці

Ще однією резонансною частиною справи стали слідчі дії безпосередньо в Офісі генерального прокурора. ОГП підтвердив, що близько опівночі детективи НАБУ провели обшуки у службових приміщеннях, якими користуються Руслан Кравченко, його перша заступниця Марія Вдовиченко та інші працівники відомства.

За версією ОГП, під час цих слідчих дій детективи отримали доступ, зокрема, до матеріалів іншого кримінального провадження — щодо можливих протиправних дій осіб, близьких до керівництва САП. У прокуратурі наголосили, що це провадження велося за процесуального керівництва ОГП, а керівництву САП було відомо про його існування.

Водночас ОГП заявив, що в матеріалах судової ухвали, яка стала підставою для слідчих дій, немає прямих відомостей про те, що Кравченко давав комусь вказівки сприяти роботі кол-центрів, перешкоджав їх викриттю, попереджав про слідчі дії чи отримував від незаконної діяльності гроші.

Одним з епізодів, на які звернуло увагу слідство, була розмова про можливі зміни до наказу №309 щодо роботи прокурорів у кримінальних провадженнях. За викладеною ОГП версією матеріалів слідства, працівник прокуратури посилався на домовленість із «шефом», під яким слідство розуміє генерального прокурора. В ОГП заперечують значення цього епізоду та наголошують, що Кравченко відповідних змін не підписував, вони не були прийняті й не набули чинності.

Кравченко заперечив перешкоджання обшукам і своє «зникнення»

Генпрокурор також відреагував на інформацію, що з’являлася після початку операції «Карфаген». Він заперечив повідомлення про нібито перешкоджання детективам НАБУ під час проведення слідчих дій та заявив, що правоохоронцям надали повний доступ до його робочого кабінету і необхідних об’єктів.

Кравченко також заявив, що фотографія сейфа, яка поширювалася у ЗМІ та соціальних мережах у зв’язку з операцією, не має стосунку ані до його кабінету, ані до приміщень, якими він користується в Офісі генпрокурора.

Окремо він спростував інформацію про своє нібито «зникнення» після початку слідчих дій. За словами Кравченка, 5 вересня він перебував на робочому місці й 6 вересня продовжив виконувати обов’язки генерального прокурора.

На тлі розслідування Кравченко також навів статистику боротьби правоохоронних органів із шахрайськими кол-центрами: за останні 12 місяців було проведено понад 1050 обшуків, припинено діяльність близько 340 кол-центрів та понад 5 тисяч операторських місць.

Розслідування операції «Карфаген» триває. НАБУ і САП заявили, що встановлюють інших можливих учасників організації. Водночас усі фігуранти провадження вважаються невинуватими, доки їхню вину не буде доведено обвинувальним вироком суду.