Огляд практики КГС ВС (січень–лютий 2025): банкрутства, корпоративні права, санкції

Касаційний господарський суд у складі Верховного Суду оприлюднив практику за перші місяці 2025 року, яка містить низку важливих позицій щодо банкрутства, захисту міноритаріїв, впливу санкцій, процесуального порядку перегляду справ, а також сплати судового збору арбітражними керуючими.

1. Арбітражний керуючий не має пільг зі сплати судового збору

У справі №904/11028/15 (904/5476/23) суд дійшов висновку, що арбітражний керуючий, звертаючись до суду від імені боржника, не є фізичною особою-громадянином у розумінні Закону України «Про судовий збір» і тому не звільняється від сплати судового збору. Його дії в межах справи про банкрутство прирівнюються до дій боржника, а витрати на звернення до суду компенсуються за процедурою, визначеною у ст. 30 КУзПБ​.

2. Можна відкривати банкрутство кредитної спілки без статусу фінансової установи

У справі №909/965/24 суд дозволив кредитору звернутись із заявою про банкрутство кредитної спілки, яка втратила статус фінансової установи, але не була ліквідована за участю НБУ. Суд підтвердив, що вкладники мають право на захист своїх прав шляхом ініціювання процедури банкрутства, навіть за відсутності регуляторного статусу у боржника​.

3. Перегляд рішень у справах про банкрутство — лише щодо остаточних ухвал

У справі №916/2786/23 КГС ВС розглядав можливість перегляду ухвали про передачу справи на розгляд у межах іншого провадження. Суд зазначив, що не всі ухвали у справах про банкрутство можуть бути предметом перегляду за нововиявленими обставинами. Це можливо лише стосовно рішень, які завершують розгляд справи або підлягають оскарженню згідно із законом​.

4. Захист міноритарних акціонерів у сквіз-ауті — через “підняття корпоративної завіси”

У справі №910/14503/23, пов’язаній з викупом акцій ПрАТ «Азовсталь», суд визнав законним звернення міноритарного акціонера з вимогою до покупця акцій, афілійованих осіб та кінцевого бенефіціара. Застосувавши доктрину “підняття корпоративної завіси”, суд визнав, що відповідачі є єдиною економічною групою, а кінцевий бенефіціар фактично отримав вигоду від процедури. Це відкриває можливість адресувати позовні вимоги напряму до особи, яка контролює компанію​.

5. Персональні санкції не блокують права юридичної особи

У ще одній резонансній справі КГС ВС наголосив: якщо санкції накладено на фізичну особу — кінцевого бенефіціара, вони не поширюються автоматично на юридичну особу, що перебуває під його контролем. Указ Президента України про санкції є індивідуальним актом, а отже, компанія не втрачає права на звернення до суду та стягнення боргу, якщо вона не є фігурантом санкційного списку.

6. Особливий порядок стягнення на доходи боржника під час воєнного стану

КГС ВС також підтвердив у кількох рішеннях, що звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію чи інші доходи фізичної особи-боржника у період воєнного стану можливе лише за спеціальним порядком, який враховує соціальні гарантії. Будь-яке примусове стягнення з порушенням такого порядку може бути визнано неправомірним​.

Висновок

Судова практика КГС ВС за січень–лютий 2025 року наочно демонструє зростаючу увагу до збалансування інтересів учасників справ про банкрутство, захисту прав акціонерів і гнучкого підходу до санкційних питань. Конкретні постанови не лише слугують орієнтиром для правозастосування, але й дають важливі сигнали для бізнесу та юридичної спільноти.