Німецькі компанії в рф ризикують стати колаборантами війни

Хто досі тримається за бізнес у путінській росії, муситиме від нього відмовитися, вважає Міодраг Шоріч.

Численні західні фірми вже залишили російський ринок через війну Путіна проти України. Мільярдні інвестиції, які накопичувалися 30 років, за кілька тижнів перетворилися на ніщо. Східний комітет німецької економіки просить уряд ФРН про фінансову допомогу для компаній, які постраждали. Якщо взагалі виділяти якусь допомогу, то лише тим фірмам, які швидко і повністю пішли з російського ринку.

Натомість не можна допомагати тим, хто й надалі заробляє гроші в росії: Ritter-Sport, Metro, Globus, Bayer, Henkel чи Knauf. За допомогою податків, сплачених до російської казни, ці компанії частково фінансують людиноненависницькі вбивства Росії, перетворюються на колаборантів війни. Так само як і французькі підприємства Leroy Merlin, Total чи Auchan.

Усі вони тримаються за Кремль, часто прикриваючись сумнівними аргументами, як-то відповідальність за російських працівників, мовляв, вони не винні в тому, що проливається кров. Зустрічне питання: вони мають на увазі співробітників, які принаймні в більшості своїй обрали режим Путіна? Чи тих росіян, які підтримують так звану “спеціальну операцію”? Державна пропаганда не може бути вибаченням для всього, адже суттєва частка російського населення справді підтримує Путіна.

Компанії, які й надалі працюють у Росії, стоять перед моральною дилемою: надалі заробляти і, таким чином, забезпечувати майбутнє фірми або ж свідомо ризикувати прибутками та робочими місцями? Та кожен, хто дивиться в очі матерів, які помирають у Маріуполі, або сотень тисяч відчайдушних дітей, які тікають від війни, мав би одразу зрозуміти, що робити: економічні санкції проти Росії – не самоціль. Їхня мета – зупинити вбивства в Україні.

Західні компанії, які хочуть залишитися в Росії, відповідальні також і перед своїми співробітниками в Німеччині та ЄС. Бо кому приємно працювати на фірмі, яка веде бізнес із воєнними злочинцями? Тому рано чи пізно всі західні компанії зрештою залишать росію. На Заході навіть іще не почали закликати до бойкоту цих компаній. Але до цього вже давно готуються. Крім того, московський урядовий апарат своїми “контрсанкціями” робить усе, аби західні компанії не мали жодного майбутнього в Росії. Їм не можна виводити прибутки за межі країни у твердій валюті. А кому потрібні знецінені паперові гроші з написом “рубль”?

Зрештою зрозуміло, що після припинення вогню в Україні рамкові умови в росії тепер будуть ще гіршими.

Щоб вижити, Путіну доведеться повернутися до планової економіки, тотального контролю політичного, економічного та культурного життя.

Місцевим підприємствам, як і за часів СРСР, надаватиметься перевага. Росія, яка живе за рахунок експорту сировини, перетвориться на дешеву заправку Китаю. Пекін нещадно експлуатуватиме путінську імперію. Цей процес може тривати десятиліття. Зараз уже мало надії на те, що росіяни якось скинуть цей режим. Хто вірить у це, той наївний і ніколи не жив у Росії. Більшість населення – як і за радянський часів – сконцентрується на приватному житті або ж емігрує. Поки в кожної родини від Калінінграда до Владивостока є дача, з голоду ніхто не помре.

Мрія Путіна про повернення до Радянського Союзу на пару років може стати реальністю. Але західні компанії не повинні допомагати йому здійснити цю мрію. Їм радше слід вчитися з історичних помилок інших. IBM та Ford ще 1938 року вели бізнес із нацистською диктатурою в Німеччині. Потім їм довелося неабияк виправдовуватися.