КЦС ВС пояснив різницю між ухвалою про забезпечення доказів та ухвалою про їх витребування

5 липня 2021, 18:12Новини333

Этот материал также доступен на русском

Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду скасував ухвалу апеляційного суду.

  • Посилання скопійованоlink copied

Позивач у справі про стягнення коштів з банку та застосування заходів впливу в судовому засіданні подав заяву про забезпечення доказів шляхом звернення до австрійського суду або іншого компетентного органу Австрійської Республіки щодо витребування інформації. Суд першої інстанції відмовив у задоволенні клопотання про витребування доказів, зазначила пресслужба ВС.

Так, апеляційний суд повернув апеляційну скаргу позивача, дійшовши висновку, що ухвала про відмову у витребуванні доказів не входить до переліку таких, які можуть бути оскаржені окремо від рішення суду. Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду скасував ухвалу апеляційного суду та направив справу до цього суду для розв’язання питання про відкриття апеляційного провадження, вказавши на таке:

Суд апеляційної інстанції виходив із того, що предметом апеляційного оскарження є ухвала районного суду про відмову у витребуванні доказів, яка відповідно до ч. 2 ст. 353 ЦПК України не підлягає апеляційному оскарженню окремо від рішення суду. Проте такий висновок є передчасним і зроблений із порушенням норм процесуального права. Стаття 116 ЦПК України регулює підстави та порядок забезпечення доказів.

Відповідно до ч. 2 ст. 116 ЦПК України способами забезпечення доказів є, зокрема, витребування та (або) огляд доказів, у тому числі за їх місцезнаходженням. Підстави витребування доказів, вимоги до форми і змісту клопотання учасника справи про витребування доказів, а також порядок розгляду судом цього клопотання визначено ст. 84 ЦПК України.

З мотивувальної частини ухвали районного суду вбачається, що позивач заявив клопотання про забезпечення доказів шляхом звернення до іноземних суду або іншого компетентного органу щодо витребування інформації. Однак у резолютивній частині цієї ухвали зазначено про відмову у задоволенні клопотання про витребування доказів“.

Як зазначається, апеляційний суд не звернув увагу на те, що суд першої інстанції, по-перше, неправильно застосував положення ст. 116 ЦПК України про витребування доказів як складової інституту забезпечення доказів, по-друге, порушив вимоги ст. 260 ЦПК України, оскільки є невідповідність між висновками суду, викладеними у мотивувальній та резолютивній частинах ухвали.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 353 ЦПК України окремо від рішення суду можуть бути оскаржені в апеляційному порядку ухвали суду першої інстанції щодо забезпечення доказів, відмови в забезпеченні доказів чи скасування ухвали про забезпечення доказів. Отже, суд апеляційної інстанції дійшов передчасного висновку про повернення апеляційної скарги.

З постановою Верховного Суду від 16 червня 2021 року у справі № 522/23110/17 (провадження № 61-8св21) можна ознайомитися тут.

Не пропустіть важливе!
Підписуйтесь та отримуйте дайжест новин

Щоденно чи щотижня – обираєте ви!

Думка експерта

Бажаєте стати автором borg.expert?

Матеріали за темою

Судова практика

Статті • Стягнення боргiв
Верховний Суд неодноразово звертав увагу на поновлення процесуальних строків, пов'язаних з війною

Судова практика

Статті • Стягнення боргiв
6 липня 2023 року в ВР зареєстровано проєкт Закону № 9462 "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо удосконалення положень про судовий контроль"

Судова практика

Статті • Стягнення боргiв
Часто єдиним ефективним способом призначити особі її заслужену пенсію за віком є лише звернення до суду

Судова практика

Статті • Стягнення боргiв
Погане фінансування судів завжди негативно позначається на їх функціонуванні та оперативності

Судова практика

Статті • Стягнення боргiв
Крім того, судді розповіли і про закордонний досвід щодо процедури банкрутства та порівняли його з українським

Судова практика

Статті • Стягнення боргiв
Норми законодавства, які допускають неоднозначне або множинне тлумачення, завжди трактуються на користь особи