Проекти та інновації

Криптовалютний трон: хто стане головним регулятором цифрових активів в Україні?

16 червня 2025, 12:36Новини64

Этот материал также доступен на русском

Україна має прийняти відповідний закон до кінця 2025 року, і в ньому вже враховані ключові положення європейського регламенту MiCA

  • Посилання скопійованоlink copied

За право бути державним регулятором ринку криптовалюти в Україні змагаються три гравці — Національний банк, Національна комісія з цінних паперів та фондового ринку, а також Міністерство цифрової трансформації. Про це повідомив голова парламентського Комітету з питань фінансів, податкової та митної політики Данило Гетманцев під час Incrypted Conference 2025, передає dev.ua.

«Є за і проти кожного з цих рішень», — зазначив Гетманцев, коментуючи, чому донині не визначено, хто саме візьме на себе функцію регулятора.

За словами нардепа, Національний банк України має потужну інституційну спроможність і вже зарекомендував себе ефективним гравцем у сфері банківського та небанківського фінансового сектору. Саме тому він вважає НБУ найпріоритетнішим кандидатом.

Натомість НКЦПФР, хоч і відповідає світовим аналогам за своїми повноваженнями, викликає серйозні сумніви через корупційні скандали та слабку ефективність у регулюванні фондового ринку.

«Маємо дуже багато запитань до регулювання фондового ринку і рівня інституційної здатності Нацкомісії», — пояснив Гетманцев.

Що стосується Міністерства цифрової трансформації, то воно, на його думку, має потенціал відігравати допоміжну роль у регулюванні цього ринку — зокрема в питаннях технологічної інтеграції та інфраструктури.

Чому в законі немає регулятора?

У чинному варіанті законопроєкту про віртуальні активи спеціально не визначено конкретний регулятор. Як пояснив Гетманцев, це зроблено свідомо, щоб остаточне рішення ухвалив Кабінет Міністрів України.

Таке “відкладене рішення” має і стратегічне, і тактичне значення — адже різні гілки влади досі не дійшли згоди, кому саме віддати ключі від криптовалютного ринку.

Дедлайни і зовнішній тиск

За словами Гетманцева, ухвалення законопроєкту — це не лише внутрішня реформа, а й зобов’язання перед міжнародними партнерами. Україна має прийняти відповідний закон до кінця 2025 року, і в ньому вже враховані ключові положення європейського регламенту MiCA.

Втім, реформа просувається не без труднощів. У квітні фінансовий комітет ВРУ підтримав законопроєкт про віртуальні активи одностайно, але вже у травні парламент відклав його розгляд.

Вирішити, хто стане “шефом” для криптовалюти — це не лише питання техніки, а й політики. Бо де крипта — там і контроль. А де контроль — там і гроші. Багато грошей.

Не пропустіть важливе!
Підписуйтесь та отримуйте дайжест новин

Щоденно чи щотижня – обираєте ви!

Думка експерта

Бажаєте стати автором borg.expert?

Матеріали за темою

Верховна Рада

Статті • Влада i люди
Системна проблема зарплатних боргів, загострена війною

Законодавство

Статті • Влада i люди
Арбітражні керуючі не мають наміру заміщати АРМА, але хочуть прозорих правил роботи, зрозумілого договору та чіткого розподілу прав і обов’язків

Верховна Рада

Статті • Влада i люди
Законопроект №10044 передбачає розширення повноважень Рахункової палат на всі публічні кошти

Верховна Рада

Статті • Влада i люди
Як держава може підтримати і захистити власну економіку в умовах російської агресії?

Верховна Рада

Статті • Влада i люди
Після пояснення незрозумілих для народних депутатів юридичних термінів, законопроект 4409 був рекомендований до ухвалення у другому читанні і в цілому

Верховна Рада

Статті • Влада i люди
Розроблений Мін’юстом законопроект 4409 про внесення змін до Кодексу з процедур банкрутства ще чекає на розгляд під час нинішньої сесії Верховної Ради, але експерти вже готуються до…