Кредитний договір з банком: юридичні нюанси

Загальні правила озброєння

Здавалося б, часи, коли при оформленні кредитного договору потрібно бути «на чеку», вже пройшли – в той самий день, коли парламент проголосував за заборону банкам і кредитним організаціям піднімати в односторонньому порядку ставки і всілякі комісії за вже виданими кредитами. Проте, юридичний аналіз сучасних кредитних договорів, які потрапили в руки редакції Prostobank.ua показав, що радіти рано, а вивчати перед підписанням ці документи потрібно не менш ретельно, ніж раніше.

Правило перше: читайте договір повільно, вкрай уважно і задовго перед його підписанням. Для такого вивчення можна попросити у банківських співробітників спеціальний шаблон договору.

Потенційному позичальникові бажано ознайомиться з шаблоном кредитного договору і з’ясувати відповіді на всі питання, що його цікавлять за договором ще до подачі документів на розгляд та прийняття рішення банком про надання кредиту. Щоб не виникла ситуація, коли в поспіху оформлення угоди кредитний договір підписується «не дивлячись».

Особливо ця порада стосується кредитів на товари в торгових мережах. Після того, як умови видачі позик посилилися, сам факт того, що банк згоден дати кредит – вже радісна звістка. Але це не означає, що потрібно хапатися за кредит, не вивчивши всі його умови.

Правило друге: ретельно досліджуйте вартість кредиту.

Перш за все, це правило означає, що всі переплати по кредиту, тобто реальна ставка в річних, повинна бути виписана окремим пунктом чітко і прозоро.

Живе застосування правила можна побачити з ілюстрацій, взятих Prostobank.ua з конкретних кредитних договорів. Перший випадок – явно невдалий для позики.

«В даному випадку не зовсім все ясно з комісією – швидше за все, це чисто технічна помилка, не узгоджені відмінки, але позичальнику має бути гранично ясно які види платежів і в якому розмірі він повинен сплачувати», – коментує ситуацію Катерина Гутгарц, юрист адвокатського бюро «АБГ».

Другий приклад також чинного кредитного договору можна без перебільшення назвати зразком – як вимагає закон, зазначений розмір реальної процентної ставки.

Однак на цьому дослідження витрат по кредиту не закінчується. Можуть існувати й інші особливості кредитування, які збільшать ваші витрати. Рекомендується отримати підтверджену інформацію про витрати, пов’язані з обслуговуванням рахунків позичальника при іпотечному кредитуванні. Інакше, несподівано для вас, можуть виникнути додаткові витрати при угоді або додаткова комісія банку, іноді досить істотна.

Правило третє: якщо що-небудь в договорі вас не влаштовує – шукайте інший банк.

Наївно вважати, що банк не скористається своїм зазначеним в договорі правом, наприклад, в односторонньому порядку змінити умови позики. Імовірність того, що «може пронесе» – 50 на 50: або «пронесе», чи ні. При цьому ризик не вартий свічок. Звичайно, сам банк міняти договір для вас і видаляти пункти, які вас не влаштовують, не буде. При оформленні кредиту всі банківські кредитні договори є стандартними і, як правило, не можуть бути змінені в частині пунктів, з якими не згоден позичальник. Однак, як правило, політика банківських юристів залежить від конкретного банку. Іншими словами, якщо одна фінустанова виписала в договорі небажаний для позичальника пункт, то завжди можна знайти банк, який цього не зробив (навіть в умовах, коли кількість банків, що кредитують не доходить і до 20-ти).

Правило четверте, приємне: якщо в банківському договорі досі стоїть пункт про право банку піднімати відсоткову ставку по кредиту, то на нього можна не звертати уваги. Якщо договір укладається після 12.12.2008 року, то пункт про збільшення банком процентної ставки по кредиту в односторонньому порядку є нікчемним, тобто не чинним.

«Погані» пункти

«Позичальник зобов’язується відшкодувати банку витрати, що виникли в зв’язку з оплатою послуг, які надані або будуть надані в майбутньому з метою реалізації прав банку за даним договором». Цей же пункт вказує, що до таких послуг належать доставка застави на місце зберігання, зберігання застави, послуги, пов’язані з її реалізацією, представлення інтересів банку в суді.

Окремо виписано зобов’язання позичальника відшкодувати банку в повному обсязі витрати на надання правової допомоги юридичних фірм та адвокатів, пов’язаних з розглядом суперечок за договором в судах всіх інстанцій.

Але найголовніше, що розмір витрат, які повинен буде відшкодувати позичальник, не обмежений ніякою сумою, а зробити це позичальник повинен на першу вимогу банку і в терміни, зазначені ним у письмовій вимозі. Цей пункт говорить сам за себе. Зрозуміло, що він аж ніяк не є стандартним і використовується не більшістю банків, а одиницями.

«При порушенні позичальником зобов’язань з погашення кредиту» (в тому числі при відмові позичальника в оформленні або переоформленні договорів поручительства, страхування і т.д.) позичальник оплачує банку відсотки за користування кредитом в розмірі …, нараховані від суми непогашеної вчасно заборгованості і оплачувані понад суми щомісячного платежу.»

«Таке збільшення процентної ставки в разі прострочення погашення кредиту, так звана «відкладена умова », – в рамках закону, але вкрай невигідна для позичальника, – коментує договір Катерина Гутгарц. – Я б не рекомендувала позичальникові укладати договір кредитування на таких умовах».

На окрему увагу заслуговують пені за прострочення. По одному з договорів, який потрапив до Простобанк, за кожен день прострочення «позичальник зобов’язується сплатити банку пеню» в розмірі 0,15% від суми простроченого платежу. В іншому договорі в ролі штрафу виступала фіксована сума в 500 гривень, яку позичальник був зобов’язаний внести в разі порушення будь-якого з пунктів договору. До слова, такий жорсткий пункт не був виявлений лише в одному з договорів, які вивчав Prostobank.ua (замість штрафу той договір передбачав право банку вимагати дострокового погашення кредиту).

У разі «втрати забезпечення по кредиту» (крадіжка застави, смерть або банкрутство поручителя і так далі) банк може зажадати дострокового погашення кредиту. Також деякі банки вказують у договорі, що якщо застава по кредиту втрачає ліквідність, то на першу вимогу банку позичальник зобов’язаний поміняти забезпечення по кредиту (якщо банк дійде висновку, що це необхідно). Якщо не хочете нести на своїх плечах ризики по падінню цін на нерухомість – не погоджуйтеся на іпотечний договір з таким пунктом.

Крім перерахованого вище банк може зажадати, щоб його інформували в письмовій формі в обумовлений термін (наприклад, протягом п’яти днів) про настання певних обставин (наприклад, про отримання кредиту в іншій фінансовій установі).

Поряд з перерахованими пунктами можуть існувати ще менш істотні і самі собою зрозумілі дрібні «несправедливості» по відношенню до позичальника. Наприклад, в розділі відповідальності сторін передбачений штраф в разі невиконання будь-якого зобов’язання за договором позичальником. При цьому ніяких штрафів для банку в разі невиконання або неналежного виконання його зобов’язань немає. Також деякі банки можуть договором збільшити термін позовної давності щодо стягнення неустойки з року, наприклад, до трьох років. Ще одним прикладом може служити невідповідна сумі кредиту (1500 гривень) заборона банку отримувати кредити в інших фінансових установах, виступати поручителем за зобов’язаннями третіх осіб і т.д.

Підстави відразу відмовитися від підписання кредитного договору

Спроби з боку кредитора змінити підсудність спорів за договором.

При цьому штучно створюються умови (наприклад, нав’язується додатковий поручитель – особа, запропонована банком), при яких в разі несвоєчасного виконання клієнтом зобов’язань за договором, кредитор має право звернутися до суду не за місцем проживання позичальника, а за місцем проживання міфічного поручителя. В такому випадку, також як і у випадку з третейським судом, розраховувати на об’єктивність позичальникові не варто.

Проте, слід пам’ятати, що суперечки пов’язані з захистом прав споживача можуть бути розглянуті за місцем проживання самого споживача. Тобто, оскаржити умову договору споживчого кредитування як таку, яка носить дискримінаційний по відношенню до споживача характер, в будь-якому випадку можна в суді за своїм місцем проживання.

Згідно з угодою, позичальник зобов’язаний відшкодувати кредитору в повному обсязі всі витрати, понесені останнім у зв’язку з порушенням договору позичальником, в тому числі на юридичні послуги тощо

Як правило, кредитор надає суду договір на надання деякою третьою особою інформаційних, консультаційних, юридичних послуг, пов’язаних з договором кредитування, а також документи, що підтверджують їх оплату. Оскільки відповідальність позичальника не обмежена ніякої сумою, суд виносить рішення про покладання всіх цих витрат на позичальника.

Наявність угоди або застереження про задоволення вимог іпотекодержателя за рахунок предмета іпотеки.

Таке застереження може передбачати або передачу кредитору право власності на предмет іпотеки, або його право продати предмет іпотеки від свого імені будь-якій особі. Причому, ні рішення суду, ні навіть виконавчий напис нотаріуса не потрібні. Наявність такого договору або застереження, є підставою для реєстрації права власності на предмет іпотеки.

Наявність в кредитному договорі умови про можливе підвищення процентної ставки.

Відповідно до частини другої статті 1056-1 Цивільного кодексу встановлений договором розмір процентів не може бути збільшений банком або іншою фінансовою установою в односторонньому порядку. Частина третя цієї ж статті говорить, що умова щодо права банку, або іншої фінансової установи змінювати розмір процентів в односторонньому порядку, є нікчемною (тобто недійсною і не вимагає оскарження).

Проте, банки вдаються до хитрощів, заздалегідь включаючи в кредитний договір умову, згідно з якою розмір відсотків збільшується при настанні певних обставин (наприклад, підвищення облікової ставки НБУ ). В такому випадку, це вже не буде односторонньою зміною розміру відсотків, оскільки позичальник надав свою згоду з такою умовою, підписавши договір. Наявність такої умови є підставою для відмови від підписання договору.

Іноді умова про можливе збільшення відсотків по кредиту може бути «завуальовано» під штрафну санкцію. Наприклад, в разі порушення позичальником умов договору (прострочення чергового платежу, несвоєчасного повідомлення про зміну платоспроможності і т.д.) розмір відсотків по кредиту зростає. Якщо вартість кредиту значно зростає навіть в зв’язку з мінімальним порушенням, з таким кредитом краще не зв’язуватися.

Договором передбачена можливість дострокового розірвання в односторонньому порядку.

Внаслідок дострокового розірвання договору кредиту позичальник повинен достроково повернути отриманий кредит.

Умови, які не можуть бути включені в договір споживчого кредитування:

• вимога до позичальника надати відомості, що не стосуються його платоспроможності, і які не є необхідними для отримання кредиту (наприклад, щодо зміни сімейного статусу);
• для надання кредиту необхідно передати як забезпечення повну суму або частину суми кредиту чи використати її повністю або частково для внесення на депозит, або викупу цінних паперів, або інших фінансових інструментів, крім випадків, коли споживач в такому випадку отримує таку ж або більшу відсоткову ставку, ніж ставка за його кредитом;
• споживач зобов’язаний під час укладення договору укласти інший договір з кредитором або третьою особою, визначеною кредитором, крім випадків, коли укладення такого договору вимагається законодавством та / або коли витрати за таким договором прямо передбачені у складі сукупної вартості кредиту для споживача;
• зміни в будь-яких витратах за договором, в тому числі зміна процентної ставки в односторонньому порядку.