Коли через форс-мажор може списуватися податковий борг: практика ВС

Товариство звернулося до ДПС із заявою про списання спірного податкового боргу та отримало відмову, мотивовану тим, що правові підстави, передбачені ст. 101 ПКУ, для такого списання відсутні, повідомляє Дебет-Кредит.

Як зазначається, суд дійшов висновку, що для визнання податкового боргу безнадійним має бути встановлений (доведений) причинно-наслідковий зв’язок між податковим боргом та форс-мажорними обставинами. Наявність форс-мажорних обставин є загальновідомим фактом (у рішенні йдеться про АТО), проте само по собі не доводить безнадійності податкового боргу та неможливості здійснити сплату самостійно визначених податкових зобов’язань платником податків.

Так, суд зауважив, що чинним законодавством не передбачено засвідчення суб’єктам господарської діяльності обставин непереборної сили (форс-мажорних) обставин окремо по кожній статті ПКУ. Проте визначальним у спірних правовідносинах є не факт засвідчення таких обставин, оскільки вони є загальновідомими, а їх вплив на неможливість платника податку належним чином виконувати свої зобов’язання, що має бути оцінено суб’єктом владних повноважень (відповідачем у справі) у кожному конкретному випадку при зверненні суб’єктів господарювання з відповідною заявою.

Відтак Верховний Суд вирішив, що встановлення причинно-наслідкового зв’язку між обставинами непереборної сили з виникненням податкового боргу, тобто визнання його безнадійним, є компетенцією суб’єкта владних повноважень (відповідача у справі) за результатами розгляду заяви Товариства.