Кінець газової наддержави: «Газпром» втратить 15 трильйонів рублів через втрату європейського ринку

Російська газова монополія «Газпром» зазнає величезних фінансових втрат через втрату європейського ринку, що протягом наступних десяти років може обійтися компанії в 15 трильйонів рублів (приблизно $179 мільярдів). Такий прогноз міститься у презентації «Газпрому», з якою ознайомилося видання Financial Times.

Колапс експортного ринку та фінансові втрати

У 2025 році обсяги поставок газу до Європи та Туреччини скоротяться більш ніж у п’ять разів порівняно з 2019 роком і становитимуть лише 47 мільярдів кубометрів. Згідно з прогнозами, до 2034 року цей показник знизиться до 34 мільярдів кубометрів.

Втрата європейського ринку означає катастрофічне падіння доходів «Газпрому». У 2023 році компанія вперше за 25 років зазнала чистого збитку у розмірі 629 мільярдів рублів ($6,4 мільярда).

Політична та корпоративна криза

Структура «Газпрому» довгий час була збудована на передумові постійного зростання, що робило її надзвичайно вразливою до нинішньої кризи. Згідно з джерелами видання, компанія втрачає свою операційну незалежність і намагається пристосуватися до нових умов через масштабну реструктуризацію.

Заплановані заходи включають:

• Закриття трьох департаментів та об’єднання восьми інших.
• Продаж нерухомості для оптимізації витрат.
• Скорочення 1600 співробітників у штаб-квартирі, що становить майже 40% персоналу.

Також компанія збільшила частку дивідендів, що виплачує її нафтовий підрозділ «Газпром нафта», з 50% до 75% прибутку. Це вимушений захід для підтримки материнської компанії, яка стикається з гострою фінансовою кризою.

Зміна пріоритетів та пошук нових ринків

Росія прагне компенсувати втрату європейського ринку за рахунок збільшення поставок газу до Китаю через проєкт «Сила Сибіру-2». Проте навіть після завершення цього проєкту обсяги постачання залишатимуться значно меншими порівняно з колишніми експортними потоками до Європи.

Аналітики попереджають, що плани «Газпрому» зберігати дивіденди на рівні 50% скоригованого чистого прибутку можуть не реалізуватися, оскільки Міністерство фінансів росії не заклало виплати від компанії у доходну частину бюджету на поточний рік.

Коментарі експертів

«Це запізнілий, проте неминучий крок. «Газпром» — це бюрократичний, ієрархічний гігант. Не дивно, що він став однією з останніх держкомпаній, які почали реформи», — зазначила Тетяна Мітрова, науковий співробітник Центру глобальної енергетичної політики Колумбійського університету, у минулому — директор Центру енергетики Московської школи управління «Сколково».

Висновок

Втрата європейського ринку — це не лише економічна катастрофа для «Газпрому», але й серйозний удар по російській економіці в цілому, адже близько 40% федерального бюджету витрачається на війну. У найближчі роки компанії доведеться докласти значних зусиль для адаптації до нових ринкових умов, проте шанси на відновлення колишньої потужності залишаються вкрай примарними.