Хто з українців відчуває більше негативних емоцій через конфлікти про політику. Опитування

Соціологи дослідили рівень міжособистісної політико-психологічної напруженості українців під час війни – відчуття негативних емоцій від конфліктного спілкування на політичні теми.

Загалом майже половина українців вказала, що відчувала негативні емоції від спілкування з опонентами на політичні теми, повідомляє Київський міжнародний інститут соціології.

51,5% опитаних не змогли пригадати таких випадків (у 2021 році таких людей було дещо більше – 55,4%).

При цьому зіткнення з чужою ворожістю під час спілкування про політику оминула більшу частку людей – 69,9% не мали такого досвіду.

“Міжособистісна політико-психологічна напруженість є різновидом дистресу (руйнівного стресу), що виникає внаслідок надмірної зацікавленості індивіда політичними процесами, а також неконструктивної комунікації з даного приводу з оточуючими людьми”, – кажуть соціологи.

Така напруженість може охоплювати і тих, хто мало зацікавлений політикою, але постійно взаємодіє з людьми, які постійно обговорюють політичні проблеми.

Соціологи виявили, що загальна ситуація з напруженістю, у порівняння з груднем 2021 року, принципово не змінилася.

Респонденти так само частіше вказували на те, що відчували негативні емоції від потенційно конфліктного спілкування на політичні теми, ніж на некоректність у поведінці співрозмовників.

Також більше половини опитаних українців відчувають той чи інший рівень міжособистісної політико-психологічної напруженості.

“При цьому розмір різних категорій респондентів у відповідності з виразністю їх міжособистісної політико-психологічної напруженості (низька, середня чи висока) залишився приблизно на тому ж рівні”, – кажуть у КМІС.

Як і наприкінці 2021 року, у лютому 2023 кількість тих, хто майже щоденно відчуває негативні почуття від суперечок на політичні теми, в кілька разів перевищує відповідну категорію, яка стикається з ворожістю співрозмовників (8,5% проти 2,0%).

Цьогоріч 45% опитаних повідомили, що не мають міжособистісної політико-психологічної напруженості, натомість у 9,6% людей вона на високому рівні.

Порівняно сильніша міжособистісна політико-психологічна напруженість характерна для жителів сходу та півдня України. При цьому серед тих, хто переїхав на нове місце після початку війни, напруженість є нижчою.

Найсильніша міжособистісна політико-психологічна напруженість спостерігається серед потенційних виборців політичної партії “Європейська солідарність”.

В інших електоральних групах (“Слуга народу”, “24 серпня”) напруженість відчутно нижча.

Розглядаючи респондентів у статевому вимірі, якщо орієнтуватися на її середній та високий рівень, можна сказати, що виразність міжособистісної політико-психологічної напруженості є трохи вищою серед жінок, ніж серед чоловіків.

Нагадаємо, раніше соціологи визначили, як змінився рівень життєстійкості українців за рік війни.

Також з’ясувалося, що більше 90% українців негативно ставляться до Росії, а на другому місці – Білорусь.

Опитування проводилось упродовж 22 лютого-6 березня 2023 року Київським міжнародним інститутом соціології (КМІС).

У ньому взяли участь 985 респондентів, що мешкають у всіх регіонах України (крім АР Крим).

Опитування проводилося з дорослими громадянами України, які на момент опитування проживали на території України (у межах, які контролювалися владою України до 24 лютого 2022 року).

Формально статистична похибка вибірки не перевищувала 3,4% для показників, близьких до 50%, 3,0% для показників, близьких до 25%, 2,1% – для показників, близьких до 10%, 1,5% – для показників, близьких до 5%.

За умов війни крім зазначеної формальної похибки додається певне систематичне відхилення.

Джерело