Іван Чайківський: Допомога аграрній галузі — це виведення землі “з тіні”

Сьогодні більшість законопроєктів, які стосуються земельної реформи, вже ухвалені Верховною Радою. Тож, перші шість місяців після запуску земельного ринку пройдуть в режимі тестування. Ми всі будемо спостерігати за його роботою і за тими нормами, які передбачені в ухвалених земельних законах.

Однак це не означає, що вся увага буде приділятися ринку земель і питання тваринництва зникне з порядку денного роботи аграрного комітету. Зараз триває розробка програми для всієї галузі, над якою законотворці спільно з профільними фахівцями і асоціаціями працювали два роки. Але без профільного міністерства було складно фіналізувати наші зусилля у повноцінну стратегію. І дуже добре, що нарешті відновлене Мінагрополітики повноцінно запрацювало і ми можемо закінчити формування аграрної стратегії, як мінімум, на 5 років вперед.

Держпідтримка тваринництва

Я особисто і аграрний комітет у цілому намагаємося приділити питанню тваринництва особливу увагу. Результати можна помітити, поглянувши на програми держпідтримки. Якщо раніше відшкодування за купівлю племінної корови чи нетелей сягало 50%, то цьогоріч відшкодування підвищено до 80%. Завдяки роботі уряду, завдяки роботі аграрного комітету програмою відшкодування передбачено 50,4 тис. грн на одну голову.

Я думаю, що для молочної галузі — це досить вагома підтримка і потужний крок вперед, який дозволить стати більш конкурентними на ринку. Аграрії зможуть закуповувати більш продуктивне поголів’я, замінювати наявне стадо на якісніше. Зауважу, що сьогодні, наприклад, з нашою типовою породою українська чорно-ряба можна виходити на зовнішні ринки на гарних умовах.

Натомість, українські аграрії мають змогу завозити високопродуктивне поголів’я з Європи, проводити заміну і отримувати набагато вищі результати, ніж ті, які у середньому отримують на молочних фермах сьогодні в країні.

Купівля племінного поголів’я

Нам вдалося відстояти, щоб програма відшкодування купівлі племінного стада залишалася перехідною. Тваринники прекрасно пам’ятають, що минулого року за програмою відшкодування не вистачило коштів, і навіть ті 30 тис. грн, які були задекларовано — їх забракло, і, фактично, аграрії отримали набагато менші суми. Тож цього року з підтримкою комітету ми ухвалили рішення, що відшкодування на купівлю нетелей племінного поголів’я буде закріплене в бюджеті як перехідна норма. Тобто якщо навіть не буде вистачати закладених коштів цього року, їх можна буде отримати наступного, вони будуть перехідними. Такий крок додасть впевненості аграріям у завтрашньому дні.

Сьогодні існує чітке розуміння, що нам в країні потрібно отримувати 6 млн т молока, яке має давати промислове виробництво, також нам потрібно, щоб розвивалися малі сімейні ферми, і при системних інвестиціях в п’ятирічному циклі ми можемо змінити ситуацію з навалою імпорту молочної продукції і успішно розвивати внутрішній український ринок та впевнено думати про експорт.

Підвищення податків для платників 4 групи

Останнім часом у різних колах циркулюють думки щодо підвищення податків для платників 4 групи. Вже навіть з’явився відповідний законопроєкт, хоча його текст ще не публікувався. Моя думка з цього питання: аграрії півдня ще не оговталися від минулорічної посухи, і говорити про якесь підвищення оподаткування для аграрного сектору, як на мене, просто знущання над сільгосптоваровиробниками. Я особисто цього не підтримую і голосувати за такі ініціативи не буду ні в комітеті, ні в парламенті. До того ж можу додати, що позиція нашої фракції «За майбутнє» — розвиток та підтримка української економіки, тож наша фракція, швидше за все, теж за цей законопроєкт голосувати не буде.

Як вчорашній керівник аграрного господарства я досить глибоко знайомий з проблемами виробників, в тому числі і виробників молочної продукції. Але як парламентарій я бачу проблему і з іншого боку. Сьогодні у нас існує тотальна проблема — не вистачає грошей, щоб повноцінно підтримати тваринництво і молочну галузь. Взагалі тваринництво — це надскладний напрям, який потребує величезної за обсягом допомоги з боку держави. Ми конкуруємо з величезними світовими виробниками, які отримують потужну підтримку в своїй країні.

В сьогоднішніх умовах, виживання українського виробника — це надскладне завдання, тому держава має докласти всіх зусиль, щоб сприяти галузі.

Необхідні технології в Україні є всі. Питання залишається за фінансовою підтримкою, яка потрібна для закупівлі племінного поголів’я, і фінансуванням розбудови сучасних ферм.

Виведення землі з «тіні»

Одна з дієвих схем забезпечення додатковим фінансуванням — виведення землі з «тіньового» обробітку. Сьогодні в «тіні» обробляється близько 9 млн га. Ці землі не приносять користі ні місцевим, ні державному бюджету. За приблизними підрахунками, якщо ввести ці 9 млн га в легальний обіг, державну підтримку АПК можна підвищити з 4,5 млрд грн до 10-15 млрд грн, бо буде відповідна віддача економічними показниками. Окрім цього, можна буде спланувати розвиток аграрного сектору на найближчі 10 років, адже ми отримаємо фінансовий гарант більш далеких перспектив, ніж маємо сьогодні.

Також, оскільки наша країна серед лідерів у торгівлі зерновими культурами, ми можемо з прибутків від торгівлі зерном виділяти кошти на інші програми, в тому числі, і податкові проєкти: тут знімати, там додавати, дивитися по регіонах, по культурах. Але спочатку треба все грамотно прописати.

Щоб вивести землю з тіні, потрібно ухвалити відповідні закони. Зробити це можна досить швидко. Важливий момент — частину податків потрібно залишити в місцевих бюджетах, адже тоді на місцях виникне зацікавленість у зборі податків. Без такої зацікавленості буде дуже складно реалізувати задум на практиці.

Іван Чайківський, народний депутат, засновник компанії «Агропродсервіс»