Інгулецький ГЗК не може відновити роботу через нерентабельність

• Серед ключових чинників – висока вартість електроенергії та її доставки, зростання залізничних тарифів (у доларовому еквіваленті – на 50% порівняно з 2019–2021 роками), завищені портові збори (вдвічі вищі, ніж у європейських портах) та акциз у ціні дизеля, який майже на чверть формує його вартість. Водночас цей акциз сплачують навіть кар’єрні самоскиди, які не використовують автошляхи.

У «Метінвесті» зазначили, що поки комбінат працював, він генерував значні надходження до бюджету: лише за перше півріччя 2024 року сплатив понад 1,1 млрд грн податків і забезпечував валютний виторг у сотнях мільйонів доларів, створював робочі місця.

• Для відновлення роботи ІнГЗК необхідна зважена тарифна та фіскальна політика з боку держави, кажуть у компанії. «Кожне підприємство має кілька меж: після першої воно зупиняє модернізацію, після другої – припиняє діяльність. І тоді втрачають усі: місцеві громади, державні монополії та сама держава», – заявили у «Метінвесті».

ІнГЗК спеціалізується на видобутку та переробці залізистих кварцитів і здатний виробляти до 14 млн т залізорудного концентрату на рік.

Підприємство зупинило діяльність улітку 2024 року. У 2023-му комбінат скоротив чистий збиток уп’ятеро – до 167,2 млн грн із 851,3 млн грн роком раніше.

Зараз українські підприємства «Метінвесту», окрім тих, які розташовані у Маріуполі та Авдіївці, продовжують працювати з різним рівнем завантаження, враховуючи фактори безпеки, наявність персоналу, забезпечення електропостачання, а також логістичні та економічні чинники, заявляють у компанії.