Як покращити психологічний стан дитини під час війни, – поради експертів

Війна стала причиною стресу та додаткового психологічного навантаження для мільйонів українців. Найвразливіші серед них – діти, з яких, за статистикою ЮНІСЕФ, 2 млн стали біженцями, а ще 3 млн були переміщені всередині країни. Для збереження здорового психічного стану дітей у стресових умовах Центр демократії та верховенства права (ЦЕДЕМ) разом з Євгенією Гайдай, дитячим і підлітковим психологом, склали декілька рекомендацій у рамках проєкту «100 вчинків відповідальних громадян».

За даними науковців, що проводили дослідження в зонах бойових дій по всьому світу, психологічні травми, які виникли у дітей внаслідок війни, зумовлюють довгострокові наслідки. При цьому, як стверджують Джоші та О’Доннелл, психічні розлади у таких малюків є «нормальною реакцією на ненормальні події».

Проте що робити, коли дитину неможливо вберегти від цих «ненормальних подій», – в реальному світі або інформаційному просторі?

Реагуйте на булінг зі сторони інших учнів або вчителів

Наявність психологічної травми зумовлює специфічні реакції на оточення і події, які в ньому відбуваються. Наприклад, від гучного звуку при закриванні дверей або шуму пролітаючого літака травмована дитина може сховатися під парту, захищаючи голову руками. А та, що пережила окупацію – може збирати й зберігати залишки їжі.

Нажаль, іноді це призводить до цькування таких дітей зі сторони однокласників або вчителів. Тим паче, це може трапитися не тільки в школі, а і в інтернеті: з часів пандемії набрав поширення кібербулінг. Для запобігання й вирішення таких ситуацій необхідно сформувати в дитини модель поведінки, яка дозволить їй просити про допомогу в кризових ситуаціях. Така модель має ґрунтуватися на довірливих відносинах з батьками або вчителями.

Для цього проводьте регулярні розмови у формі самоаналізу щодо виокремлення різних типів ситуацій: тих, які дитина має вирішувати самостійно, і тих, що вимагають втручання дорослих.

Працюйте з агресією

Агресія – це одна з цілком нормальних емоцій, котра при постійному придушенні провокує стрес і пригнічений настрій. Проте дитині не слід їй піддаватися й керуватися гнівом у щоденній соціальній взаємодії.

Поширеною помилкою є замовчування теми війни в розмовах з дітьми. Адже останні можуть накопичувати негативні емоції, пов’язані з обстрілами та фронтовими новинами. А коли ці відчуття не знаходять виходу – з’являється агресія.

Для здорового опрацювання агресивних емоцій (зокрема тих, що пов’язані з війною), слід знайти їх витоки. Дізнайтесь, що турбує дитину, спробуйте проаналізувати та усунути причини цих хвилювань. Також запропонуйте проявити накопичений гнів у іншій формі – творчості, спорту тощо.

Давайте приклад своєю поведінкою

Війна провокує напруженість, агресію та конфлікти. Проте шляхам їх вирішення діти вчаться саме в родинному колі. Тому не ізолюйте малечу від ваших суперечок з чоловіком, дружиною або іншими родичами. Нехай діти спостерігають, як краще знайти компроміс у заплутаній ситуації, а потім переносять ці техніки у своє оточення.

Формування такої моделі поведінки потребує від батьків постійної роботи над собою: слід уникати насилля, образ і немотивованого гніву. Нехай діти на вашому прикладі усвідомлять, що навіть найскладнішу ситуацію можна вирішити цивілізовано.

Те саме стосується проявів любові та поваги. Дітям буде простіше побудувати здорові стосунки в дорослому віці, якщо вони зростають у злагодженому і гармонійному середовищі.

Використовуйте безкоштовні лінії психологічної підтримки

На жаль, деякі діти не знаходять підтримки ані в родинному колі, ані серед педагогів. У такому разі вони можуть скористатися гарячими телефонними лініями, за якими надають кваліфіковану допомогу.

«Нагадайте дітям і підліткам, що у нас набрав чинності закон про протидію булінгу. За цькування передбачена адміністративна відповідальність. Тому кожний, хто постраждав від булінгу, – в школі чи кіберпросторі, – має право отримати психологічну й правову допомогу.» – зауважила Євгенія Гайдай, дитячий і підлітковий психолог.

Наприклад, за номерами 0 800 500 225 (з мобільного або стаціонарного телефону) або 116 111 (з мобільного) доступна національна гаряча лінія ЮНІСЕФ для дітей та молоді, – щоденно з 12:00 до 20:00. Вона створена для надання безкоштовної анонімної підтримки дітям і дорослим з питань насильства, булінгу, жорстокого ставлення та особистих стосунків. Консультації також можна отримати онлайн: Instagram – @childhotline_ua, Facebook – @childhotline.ukraine, Telegram – @CHL116111.