Проблемні борги

Як не потрапити на онлайн кредитний “гачок”?

25 лютого 2021, 11:33Новини101

Этот материал также доступен на русском

Часи, коли кредитори обмежувалися письмовими попередженнями, залишилися у минулому. Зараз фінустанови вдаються до інших методів прискорення повернення кредитів, – часто незаконних.

  • Посилання скопійованоlink copied

“Кредит онлайн під 0%”, “кредит за 5 хвилин”, “швидко гроші” та інше, – саме такими пропозиціями останнім часом рясніє інтернет. Люди, бажаючи швидко отримати гроші, користуються такою послугою, часто не читаючи навіть текст договору, у якому прописані всі умови такого кредитування. Головний спеціаліст відділу «Березнівське бюро правової допомоги» Сарненського МЦ з надання БВПД Василь Тимощук розповів, як не стати “заручником” позики та не потрапити на кредитний онлайн “гачок”.

Як йдеться у консультації, послуга з надання споживчого кредиту на короткотривалий термін, яка надається мікрофінансовими установами, характеризується двома ознаками: невелика сума коштів, та недовготривалий термін такого кредиту. Чому невелика сума коштів? Для отримання суми коштів для споживчих цілей у банку споживачу слід надати довідки про доходи та інші документи, передбачені Законом України «Про споживче кредитування».

Однак, згадані мікрофінансові установи не вимагають від вас ніяких документів, які б підтвердити платоспроможність, та видають кредити на невеликі суми на підставі паспорту та ідентифікаційного коду. Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 3 Закону України «Про споживче кредитування», цей Закон не поширюється на договори, що містять умову про споживчий кредит у формі кредитування рахунку зі строком погашення кредиту до одного місяця. А тому звідси випливає друга ознака послуги такого кредитування – недовготривалий термін.

На що варто звертати увагу при укладанні договору?

Найголовнішим є те, що фінансова установа повинна мати ліцензію Національного банку України, щоб займатися фінансовими операціями – видавати кредити. Якщо ж ліцензія НБУ наявна, можна приступити до укладання договору. Щоб не потрапити на «гачок» фінансової установи вам слід ретельно уточнити всі умов кредитування. Сюди входить: тіло кредиту (сума, яку берете в кредит), проценти за користування кредитом, термін кредитування, загальна сума кредиту (з нарахуванням процентів та усіх витрат), а також неустойка (штраф та/або пеня) за прострочення виконання зобов’язання, тобто – за несвоєчасне повернення кредиту.

Процентна ставка за кредитним договором регулюється ст. 1056-1 Цивільного кодексу України. Вона може бути змінювана або фіксована, на що потрібно звертати увагу. Вона вираховується, залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, розміру облікової ставки та інших факторів.

При укладанні договору, фінансова установа повинна вам повідомити дану інформацію, і, якщо процентна ставка є фіксованою, то вона не може бути підвищена в односторонньому порядку. В разі наявності умови про право змінювати фіксовану ставку – така умова є нікчемною. Фінансова установа не може самостійно на власний розсуд змінити дану процентну ставку.

В договорі повинно бути вказано, з якою періодичністю та на скільки буде змінено процентну ставку. Кредитор зобов’язаний повідомити позичальника про зміну процентної ставки не менше як за 15 днів до дати, з якої застосовуватиметься нова ставка.

Чи варто боятися погроз?

Безумовно, взяті на себе зобов’язання слід виконувати. Але іноді навіть найсумлінніші позичальники опиняються в ситуації, коли їхнє матеріальне становище тимчасово не дозволяє виплачувати кредит. Часи, коли кредитори обмежувалися письмовими попередженнями, залишилися у минулому. Зараз фінансові установи вдаються до інших методів прискорення повернення кредитів. Часто, ці методи незаконні.

Найпоширенішими є систематичні телефонні дзвінки або листи з погрозами. В такій ситуації потрібно не вступати в дискусії по телефону та вимагати від кредиторів претензії виключно у письмовій формі, з посиланнями на конкретні договори та юридичні підстави. А у випадках, коли до вас особисто приходять підозрілі люди, які вимагають погасити кредит, та погрожують життю чи здоров’ю, – варто звернутися до поліції.

Вирішення спорів у судовому порядку

Людям, які потрапили на такий “гачок”, не варто боятися вирішення спору з фінансовими організаціями у судовому порядку. В Україні вірогідність звернення до суду з боку кредитора є невеликою. До того ж, у суді є можливість зменшити розмір нарахованих штрафних санкцій. Судова практика доводить, що, майже у всіх випадках, суд задовольняє клопотання боржників про зменшення суми боргу. Окрім цього, виходом із ситуації може бути звернення із позовом до суду самого позичальника про визнання недійсним кредитного договору в частині нарахування пені в розмірі, що суттєво перевищує її справедливий розмір.

Але борги все одно потрібно повертати. Тож, перш, ніж брати кредит чи швидкі онлайн позики – потрібно ретельно порахувати суму, яку вам доведеться повернути. Якщо ви не впевнені у своїй платоспроможності, краще не беріть кредит, бо закон завжди на стороні справедливих вимог кредиторів.

Не пропустіть важливе!
Підписуйтесь та отримуйте дайжест новин

Щоденно чи щотижня – обираєте ви!

Думка експерта

Бажаєте стати автором borg.expert?

Матеріали за темою

Виконавча діяльність

Статті • Стягнення боргiв
Майнові права боржника за останні роки стали одним з основних активів боржника, на які можливо звернути стягання в межах виконавчого провадження

Судова практика

Статті • Стягнення боргiв
Верховний Суд неодноразово звертав увагу на поновлення процесуальних строків, пов'язаних з війною

Судова практика

Статті • Стягнення боргiв
6 липня 2023 року в ВР зареєстровано проєкт Закону № 9462 "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо удосконалення положень про судовий контроль"

Арбітражна практика

Статті • Стягнення боргiв
Важливо довести, що знищення або пошкодження об’єкту відбулось внаслідок збройної агресії рф

Виконавча діяльність

Статті • Стягнення боргiв
Маємо в наявності хитрозроблену схему віджимання пенсій у пенсіонерів

Арбітражна практика

Статті • Стягнення боргiв
У 2021 році динаміка практики щодо притягнення до солідарної відповідальності зросла до 10 справ, а у 2022 – вже до 17