Фейки поширюються схоже до вірусів: вчені порівняли дезінформацію з епідемією

Вчені виявили, що дезінформація поширюється в суспільстві подібно до вірусної епідемії,пише The Conversation.

Близько 73% американців зазначають, що бачили новини з недостовірною інформацією про вибори, а майже половина з них стикається з труднощами у визначенні, що є правдою, а що – фальшивкою.

Дослідники виявили, що поширення дезінформації має багато спільного з поширенням вірусів. Математичні моделі, які спочатку були розроблені для дослідження вірусних епідемій, допомагають вченим аналізувати, які дезінформація поширюється у суспільстві.

Згідно з опитуванням ООН, 85% людей у всьому світі висловлюють стурбованість щодо цього. І побоювання є обґрунтованими.

“Іноземна дезінформація стала більш витонченою та масштабною з 2016 року. На виборах 2024 року поширюються небезпечні теорії змови, як-от маніпуляції погодою чи неправдиві звинувачення проти мігрантів, що підбурюють до насильства. Це також стосується фейкових новин, які підтримуються відомими особами, зокрема Ілоном Маском“, – зазначають дослідники.

Останні дослідження використовують епідеміологічні моделі, щоб зрозуміти, як дезінформація поширюється в соціальних мережах.

Модель “чутливий-інфікований-стійкий” (SIR) ефективно показує динаміку між тими, хто схильний до дезінформації (S), хто вже “заражений” (I) і хто вже “одужав” або став до неї стійким (R). Ці моделі дозволяють виявити основні параметри поширення дезінформації, як-от базове репродуктивне число (R0) – середня кількість людей, на яких “інфікований” може поширити фейк.

Розповсюджувачі дезінформації в соціальних мережах можуть нести фейки про вибори для сотень мільйонів людей, що ставить офіційні структури у програшну позицію в боротьбі з ними. І навіть якщо ризик “інфікування” становить лише 10%, поширення дезінформації може швидко набувати великих масштабів.

У відповідь на це дослідники пропонують “психологічне щеплення” або препбункінг. Суть цього підходу в тому, щоб заздалегідь ознайомити людей із фейком і одразу ж його спростувати. Це працює подібно до вакцини, коли людина отримує невелику “дозу” неправдивої інформації, яка допомагає у майбутньому краще протистояти фейкам.

Наприклад, у 2020 році спеціально розроблені чат-боти в США допомагали спростовувати фейки про “масові вкидання” голосів під час виборів. Попередження про можливі маніпуляції в новинах доповнювали порадами, як розпізнавати неправдиву інформацію. Дослідженняпоказало, що така “психологічна вакцинація” може значно знизити рівень дезінформованості, якщо застосовувати її масово.

Джерело