Дисциплінарна практика щодо арбітражних керуючих збереже свій некаральний напрям, – Владислав Філатов

Про те, як змінилася дисциплінарна практика щодо арбітражних керуючих, 15 березня 2023 року під час VIІІ Форуму із реструктуризації та банкрутства розповів директор департаменту з питань банкрутства Мінюсту Владислав Філатов.

За його словами, на сьогоднішній день ситуація з притягненням АК до дисциплінарної відповідальності змінилася, стала менш жорсткою, якщо порівнювати із тим, що певний час тому заявляли деякі АК. Відбулись і кількісні зміни: “Якщо раніше під час засідання Комісії опрацьовувались десятки справ, то зараз лише 3-4, не більше”.

Разом з тим пан Філатов зазначив, що ситуація й тоді не була такою жорстокою, як про неї говорили. Додавши при цьому, що, на його переконання, проблема полягає саме у різному розумінні суті банкрутства. “Якщо говорити формально, то банкрутство – це неспроможність суб’єкта, визнаного банкрутом. Тобто, по суті, це ліквідація. З іншого боку, якщо говорити в ширшому сенсі, то банкрутство – це сфера неплатоспроможності. І от кожен вкладає своє розуміння і, як наслідок, маємо непорозуміння та неможливість дійти консенсусу майже по будь-якому питанню. В нас навіть Кодекс називається Кодекс з процедур банкрутства, у нас процедура банкрутства одна, це, по суті, процедура ліквідації, тож маємо фактично кодекс про ліквідацію. А от в законі, який був до цього, в назві були слова про відновлення принаймні”, – зазначив на початку свого виступу спікер.
На думку пана Владислава, в тому і полягає проблема, що “маємо кодекс про банкрутство, справи про банкрутство тощо, іншими словами про ліквідацію. Але ж, напевно, це не так” (потрібно відштовхуватися не від ліквідації, а від відновлення платоспроможності, – прим. ред).

“Багато підприємств було порізано на метал, в тому числі за протекцією арбітражних керуючих. Інше питання: це була змова чи нерозуміння процесів? Деякі кажуть про змову, деякі – про нерозуміння”, – поділився своїми міркуваннями спікер та додав, що це все теж вплинуло на розвиток професії арбітражного керуючого.

Разом з тим пан Філатов переконаний, що ставлення до процедур банкрутство виключно через призму ліквідації впливає і на законодаче регулювання сфери, і на економіку в цілому. За його словами намагання заборонити процедури банкрутства на період дії воєнного стану могли б мати погані наслідки, і провів аналогію із мораторієм щодо державних підприємств. “Чи це вплинуло на економіку? Звичайно, бо заборона на процедури банкрутства не дозволяло також втілювати процедури відновлення платоспроможності, процедуру санації. Так, кодекс передбачав досудову санацію, але як показала практика, це не дуже в нас працює”, – підкреслив доповідач.

Повертаючись до питання дисциплінарної практики, пан Філатов зазначив, що саме певні дії, пов’язані з ліквідацією підприємств, викликають питання до самих арбітражних керуючих, оскільки не завжди зрозуміло, чим вони керуються, здійснюючи ту чи іншу процедуру банкрутства. “Деякі арбітражні керуючі ще живуть п’ятдесят другими статтями (за старим законом – банкрутство відсутнього боржника), де вся робота АК зводилася до направлення запитів на підтвердження відсутності боржника та потім документів до суду, після чого ухвалювалювалося рішення про ліквідацію. По суті, це була спрощена процедура, в якій АК не потрібно було докладати багато зусиль. Тож деякі арбітражні керуючі ще живуть такими міркуваннями, але я хочу зазначити, що Кодекс кардинально змінив підхід, і вимагає від АК дієвості, аналізу тощо. Тож саме відголоском такої праці була і є наявна дисциплінарна практика”, – зазначив чиновник.

Про негатив та позитив

До негативних моментів пан Філатов відніс неврегульованість деяких питань, пов’язаних із застосуванням дисциплінарної відповідальності. “Навіть зараз в Кодексі ще є певний бардак з приводу питання, хто застосовує стягнення, а хто притягає до відповідальності”, – відзначив спікер.

“А позитивним є те, що дисциплінарна практика працює і вона, принаймні, має свою інституційну памʼять. На сьогоднішній день у нас позбавляють свідоцтва лише тих АК, які знаходяться в тимчасово окупованому Криму або на непідконтрольних територіях, бо викликати такого АК для проведення перевірки або для відібрання пояснень неможливо. На сьогодні ми майже пропрацювали всю Донецьку область і майже закінчили по Криму. Наголошу, це стосувалося позбавлення свідоцтва”, сказав пан Філатов.

Крім того Владислав Філатов зазначив, що незабром АК повинні будуть зазначати лише єдину свою адресу, як для листування, так і фактичного місцезнаходження. За недотримання цієї вимоги АК будуть притягати до відповідальності.

Разом з тим було спеціально зазначено, що жодного АК не було притягнуто до дисциплінарної відповідальності через недотримання Етичних правил, через що свого часу було багато хвилювань. Також не було практики за невиконання рішень саморегулівної організації. Тож найбільш практичною підставою для притягнення до відповідальності є невиконання або неналежне виконання своїх обов’язків.

“Дисциплінарна комісія по суті має виконувати виховальну функцію, і лише у виключних випадках – каральну. Позбавлення свідоцтва – це критичне реагування, крайня міра, яка нами не сприймається як обʼєктивно потрібна”, – повідомив спікер.

“Ми прагнемо того, щоб дисциплінарна практика все ж у більшості випадків виконувала виховальну функцію, зберегла свій некаральний напрям. Але важливо, щоб і етична поведінка, і виконання своїх обов’язків АК були пов’язані, бо хочемо ми того чи ні, але інвестиційна привабливість нашої країни відбувається і через призму сприйняття арбітражних керуючих”, – підсумував свій виступ представник Мінюсту.