Держборг може досягти 100% ВВП: як Україна розраховуватиметься з кредиторами

Наразі держбюджет України тримається переважно на зовнішніх вливаннях — допомозі та позиках іноземних партнерів. Міністр фінансів Сергій Марченко минулого тижня назвав цифри: з початку повномасштабного вторгнення РФ наша країна отримала з-за кордону підтримку на $20,7 млрд. Гранти/безповоротна допомога склала близько половини цієї суми. Решта — борги.

Боргове навантаження зростає

Касовий розрив скарбниці продовжує зростати. Його розмір оцінив на своїй сторінці у фейсбук ексголова ДПС Сергій Верланов. Щомісячні витрати скарбниці становлять 235−255 млрд грн, а тепер стануть ще більшими. 19 жовтня ВР внесла чергові «воєнні зміни» до бюджету, збільшивши видаткову частину ще на 386 865,5 млн грн (близько 130 млрд грн на місяць до кінця року). Відповідно, найближчі два місяці щомісячні витрати перевищать 350 млрд.

А ось підтверджені прибутки в рази менші. Митниця та податкова збирають не більше 90 млрд грн на місяць. Виходячи з динаміки залучення коштів через ОВДП, до кінця року цей інструмент допоможе зібрати для бюджету близько 10 млрд грн на місяць (30 млрд грн до кінця року). Однак тепер, коли Мінфін зважився підняти дохідність своїх паперів, ця сума може бути набагато вищою.

Ще 30 млрд грн через викуп паперів Мінфіну підкидає до бюджету НБУ, а, простіше кажучи — «друкує гроші». А це, щонайменше, ще 90 млрд грн до кінця року.

У жовтні Україна отримала від МВФ $1,3 млрд і 0,55 млрд євро — від Європейського інвестиційного банку. До кінця року США обіцяють надати ще $4,5 млрд, а ЄС — 5 млрд євро. Відповідно, загалом гарантована міжнародна допомога (кредити + гранти) може сягнути $11,35 млрд.

«Наразі доходи українського бюджету можна оцінити на рівні близько 740 млрд грн до кінця року. Як бачимо, уряду необхідно залучити ще близько 300 млрд грн», — резюмував Верланов.

Станом на 1 вересня 2022 року загальний розмір державного та гарантованого Україною боргу, за інформацією Мінфіну, становив $98,03 млрд (3,6 трлн грн). Найбільші зовнішні позики надійшли від Канади ($1,5 млрд), МВФ ($1,4 млрд), Світового банку ($929 млн), Європейського інвестбанку ($720 млн) та Японії ($581 млн).

«$98,03 млрд — це у відносному вираженні до обсягу прогнозного на цей рік ВВП 76%. Наступного року розмір держборгу може збільшитися до рівня 100% ВВП», — спрогнозував «Мінфіну» директор аналітичного департаменту інвестиційної компанії Eavex Capital Дмитро Чурін.

Скільки зараз платить за борги Україна

Саме через дорогі запозичення та великі виплати кредиторам у 2022 році Мінфін провів у серпні реструктуризацію боргу за єврооблігаціями України до 2024 року. Таким чином було заощаджено близько $6 млрд.

До відтермінування виплат за єврооблігаціями наша країна встигла віддати кредиторам понад $10 млрд — це приблизно стільки ж, скільки Кабмін зміг отримати у вигляді нових кредитів (без урахування грантів). Якби з власниками бондів домовилися раніше, то змогли б заощадити більше.

Якщо влада не домовиться про нові поблажки, то заплатить за боргами до кінця 2022 року (жовтень-грудень) еквівалент 194,5 млрд грн. Більшість коштів піде за внутрішнім боргом, що підтверджується даними Міністерства фінансів.

Звичайно, уряд намагатиметься перекрити виплати за внутрішнім боргом за рахунок нових розміщень внутрішніх військових облігацій. Однак, навряд чи варто очікувати на серйозні обсяги залучених коштів. Оскільки влада навідріз відмовляється підвищувати ставки за своїми гривневими держоблігаціями більш ніж до 16% річних. На таких рівнях їхні папери не користуються значним попитом.

Нацбанк днями звітував, що з 24 лютого до 17 жовтня Мінфіну довелося погасити своїх ОВДП на 164,2 млрд грн, $1,7 млрд і €168 млн, тоді як нових облігацій на відкритих аукціонах він зміг розмістити на помітно менші суми — 100,2 млрд грн, $1,07 млрд та €468,4 млн.

Чому зростає вартість обслуговування боргу

Головним джерелом коштів для виплати за старими випусками ОВДП та зовнішніми боргами залишаться придбання Нацбанком держоблігацій під плаваючу облікову ставку (floaters) — у середньому на 30 млрд грн/місяць та нові зовнішні запозичення, які вище спрогнозував Сергій Марченко.

Без нових боргів не прожити. Їх вважають вимушеним заходом за умов стабільно високого дефіциту держбюджету, який Україна не здатна самостійно перекривати у воєнний час.

Головний мінус нових запозичень — їхня вартість. Наприклад, середня ставка за гривневими держоблігаціями, що викуповуються Нацбанком (floaters), досягає 23,5%, а вартість зовнішніх позик у доларі та євро зростає в міру підвищення ставок Федеральної резервної системи США (до 3−3,25%) та Європейського Центробанку (до 0,75−1,5%).

Хоча за більшістю зовнішніх держкредитів відсоткові ставки були зафіксовані і змінюватися не повинні — по 66,67% держборгу та ще 13,95% боргів, прив’язаних до ставок МВФ. Однак, 10,67% заборгованості оформлялося під ставку LIBOR, яка суттєво підвищилася, що видно зі звіту Міністерства фінансів.

Доларовий LIBOR на 12 місяців із 24 лютого підвищився вчетверо — з 1,29% до 5,28% річних. А ставка EURIBOR у євро зросла з -0,32 до 2,68%.

Відсоткові ставки за новими зовнішніми кредитами для України владою не озвучуються. А до війни найдешевшими вважалися позики від уряду США (або облігації під його гарантії) та від МВФ, де ставки трималися в середньому близько 1,5−2% річних. Тому найбільші надії влада покладає на нову кредитну програму від Міжнародного валютного фонду на велику суму.

«Успіхом для країни буде, якщо вдасться отримати нову масштабну програму співпраці з МВФ, розмір якої може становити до 20 млрд доларів», — вважає Дмитро Чурін.

Плюсом нових боргів аналітики вважають їх терміни, нехай навіть за високої ціни: чим сильніша влада зможе відтермінувати виплати — тим краще.

«Наприклад, облігації, які викуповував Нацбанк цього року (це десь 10% держборгу), гаситимуться через 11−30 років. Це суттєво відрізняється від того, як Мінфін раніше залучав: більшість внутрішніх облігацій гасилися за 1−2 роки. Тому сам факт зростання держборгу не буде для нас проблемою, якщо цей борг ми гаситимемо за 5−20 років», — запевнив «Мінфін» керівник аналітичного департаменту Concorde Capital Олександр Паращій.

Не виключається також, що наш Мінфін після завершення війни запитає у МВФ безповоротну допомогу, на кшталт тих $2,7 млрд, які Україна отримала від фонду для боротьби з наслідками пандемії COVID-19 у вересні 2021 року. А також підключитись до проєктів глобальних фондів, які займаються відновленням.

«Може запитати, але це складніше, ніж було за COVID-19, коли ситуація була „одна для всіх“. Думаю, на етапі відновлення будуть актуальними інші інструменти — спеціалізовані „рекавері фонди“ під адмініструванням ПРООН (Програма розвитку ООН) або спеціалізованих міжнародних банків. Поки що тут є пробуксування, тому що не можна ані шкоду прорахувати точно, ані ризики, ані відповідно — наші потреби», — сказав Віктор Шулик.

На переговорний процес та підключення України до нових міжнародних проєктів може піти, щонайменше, 4−6 місяців після перемоги.

Джерело