Чи сплачувати фізособі-«загальнику» ЄСВ у разі відсутності доходу?

Базою нарахування єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – єдиний внесок) за себе для фізичних осіб – підприємців на загальній системі оподаткування, є сума доходу (прибутку), отриманого від їх діяльності, що підлягає обкладенню податком на доходи фізичних осіб, зазначає Дебет-Кредит.

Якщо таким платником не отримано дохід (прибуток) у звітному періоді або окремому місяці звітного періоду, такий платник має право самостійно визначити базу нарахування, але не більше максимальної величини бази нарахування єдиного внеску, встановленої Законом України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування», та не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску.

Так, це визначено відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 4 Закону України від 08.07.2010 р. №2464-VІ «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» зі змінами та доповненнями (далі – Закон №2464), платниками єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – ЄВ) є фізичні особи – підприємці, в тому числі ті, які обрали спрощену систему оподаткування. Законом України від 13.05.2020 р. №592-IX «Про внесення змін до Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» щодо усунення дискримінації за колом платників» (далі – Закон №592), який набрав чинності 01.01.2021, внесено зміни до Закону №2464, зокрема, п. 2 ч. 1 ст. 7 Закону № 2464 викладений в новій редакції.