Чи можливо отримати задоволення вимог у повному обсязі через процедуру банкрутства?

Відповідно до ч. 1 ст. 42 Кодексу України з процедур банкрутства (КУзПБ), правочини, вчинені боржником після відкриття провадження у справі про банкрутство або протягом 3 років, що передували відкриттю провадження, можуть бути визнані недійсними господарським судом у межах провадження у справі за заявою арбітражного керуючого або кредитора, якщо вони завдали збитків боржнику або кредиторам, на спеціальних підставах, – пише “Юридична газета”.

КУзПБ передбачає, що керівник боржника, який за наявності загрози неплатоспроможності у місячний строк не звернувся до суду з заявою про відкриття провадження у справі про банкрутство, несе солідарну відповідальність перед кредиторами за незадоволення їх вимог.

Відповідно до законодавства та усталеної судової практики, ліквідатор зобов’язаний дотримуватись принципу повноти дій у ліквідаційній процедурі. Цей принцип передбачає обов’язок ліквідатора подавати до суду заяви про притягнення до субсидіарної відповідальності засновників/учасників, керівника боржника або інших осіб, які мають право давати обов’язкові для боржника вказівки чи змогу іншим чином визначати його дії. Розмір зазначених вимог визначається з різниці між сумою вимог кредиторів і ліквідаційною масою.

Таким чином, усі перелічені механізми дають кредитору реальну можливість отримати задоволення своїх вимог.