Чи може борг стати доходом?

До загального місячного або річного оподатковуваного доходу платника податку на доходи фізичних осіб включається дохід, отриманий платником податку як додаткове благо у вигляді основної суми боргу (кредиту) платника податку на доходи фізичних осіб (ПДФО) (крім суми прощеного (анульованого) основного боргу платника податку за іпотечним кредитом в іноземній валюті, забезпеченим іпотекою житлової нерухомості), прощеного (анульованого) кредитором за його самостійним рішенням, не пов’язаним з процедурою банкрутства, до закінчення строку позовної давності, у разі якщо його сума перевищує 25% однієї мінімальної заробітної плати, встановленої на 1 січня звітного податкового року, що у 2021 році становить 1500 грн (6000 грн х 25%), – пише Finance.ua.

При цьому кредитор зобов’язаний повідомити платника ПДФО – боржника шляхом направлення рекомендованого листа з повідомленням про вручення або шляхом укладення відповідного договору, або надання повідомлення боржнику під підпис особисто про прощення боргу та включити суму прощеного (анульованого) боргу до податкового розрахунку суми доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників ПДФО, за підсумками звітного періоду, у якому такий борг було прощено.

Не включається до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника ПДФО:

• основна сума боргу (кредиту) платника ПДФО, анульованого кредитором за його самостійним рішенням, не пов’язаним з процедурою банкрутства, до закінчення строку позовної давності у сумі, що не перевищує 25% однієї мінімальної заробітної плати, встановленої на 1 січня звітного податкового року, що у 2021 році становить 1500 грн (6000 грн х 25%);

• сума процентів, комісії та/або штрафних санкцій, анульованих кредитором за його самостійним рішенням, не пов’язаним із процедурою його банкрутства, до закінчення строку позовної давності;

• основна сума боргу платника ПДФО за іпотечним кредитом в іноземній валюті, забезпеченим іпотекою житлової нерухомості, прощеного (анульованого) кредитором за його самостійним рішенням, не пов’язаним з процедурою банкрутства, до закінчення строку позовної давності.