Чи може борг компанії стати особистим боргом її керівника чи засновника?

13 травня 2021, 11:10Новини128

До прийняття Кодексу з процедур банкрутства законодавство передбачало відповідальність посадових осіб та засновників юридичної особи як перед самим товариством, так і за його зобов’язаннями.

  • Посилання скопійованоlink copied

Актуальність цієї теми відновилася з набранням чинності Кодексом України з процедур банкрутства. Так, у ч. 6 його ст. 34 та ч. 2 ст. 61 йдеться про солідарну та субсидіарну відповідальність за зобов’язаннями юридичної особи-боржника її засновників (далі по тексту під засновниками маються на увазі також учасники й акціонери), керівника та інших осіб, які мають вирішальний вплив на діяльність компанії, – пише “Юридична газета”

Як було до Кодексу?

За загальним правилом, закріпленим у ст. 96 Цивільного кодексу України, юридична особа самостійно відповідає за своїми зобов’язаннями. Учасник (засновник) юридичної особи не відповідає за її зобов’язаннями, а юридична особа не відповідає за зобов’язаннями учасника (засновника), крім випадків, встановлених установчими документами та законом.

Про встановлені законом випадки

До них можна віднести положення Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» та норми спеціальних нормативних актів, якими регулюється діяльність юридичних осіб окремих організаційно-правових форм. Наприклад, Законом України «Про господарські товариства» передбачено, що:

  • учасники повного товариства несуть солідарну відповідальність за його зобов’язаннями усім своїм майном;
  • учасники командитного товариства несуть відповідальність за зобов’язаннями товариства всім своїм майном (крім учасників, відповідальність яких обмежується розміром вкладу).

Положення Закону України «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю» визначають, що учасники товариства з додатковою відповідальністю несуть субсидіарну відповідальність за зобов’язаннями товариства у межах, що встановлюється статутом товариства. Щодо товариств з обмеженою відповідальністю:

1) учасники товариства несуть солідарну відповідальність за його зобов’язаннями у межах своїх вкладів;

2) члени виконавчого органу несуть субсидіарну відповідальність за зобов’язаннями товариства у разі порушення ними обов’язку про скликання загальних зборів (у випадку зниження вартості чистих активів товариства більш як на 50% порівняно з цим показником станом на кінець попереднього року). Разом з тим, члени виконавчого органу, які доведуть, що не знали і не мали знати про таке зниження вартості чистих активів, або голосували за рішення про скликання загальних зборів учасників у зв’язку зі зниженням вартості чистих активів, звільняються від відповідальності за порушення зазначеного обов’язку;

3) посадові особи, винні у введенні в оману учасників товариства щодо його фінансового стану (у разі, якщо це призвело до здійснення неправомірних виплат), несуть солідарну відповідальність за зобов’язаннями щодо повернення виплат товариству; члени наглядової ради та виконавчого органу несуть відповідальність перед товариством за збитки, заподіяні товариству їхніми винними діями (або бездіяльністю).

Таким чином, до прийняття Кодексу законодавство передбачало відповідальність посадових осіб та засновників юридичної особи як перед самим товариством, так і за його зобов’язаннями. Проте варто відмітити, що судова практика з цього питання все ж більше стосувалася положень Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», а не спеціальних законів. Згадана судова практика актуальна й сьогодні, зокрема при вирішенні питання про притягнення до субсидіарної відповідальності.

Різниця між відповідальністю

Отже, законодавством передбачена солідарна та субсидіарна відповідальність. Солідарна відповідальність передбачає, що кредитор має право вимагати виконання обов’язку частково або в повному обсязі як від усіх боржників разом, так і від будь-кого окремо (ч. 1 ст. 543 ЦКУ). Тобто у випадку притягнення до солідарної відповідальності особа відповідає за зобов’язаннями компанії нарівні з самою компанією.

У свою чергу, субсидіарна відповідальність є додатковою. До пред’явлення вимоги особам, які несуть додаткову відповідальність, кредитор має пред’явити вимогу основному боржнику. Якщо основний боржник відмовився задовольнити вимогу кредитора, або кредитор не одержав від нього в розумний строк відповіді на пред’явлену вимогу, кредитор може пред’явити вимогу в повному обсязі до особи, яка несе субсидіарну відповідальність (ч. 2 ст. 619 ЦКУ). Таким чином, керівник або засновник компанії за умов, що описані далі, можуть відповідати перед кредиторами особистими коштами та майном у разі недостатності майна компанії.

Момент виникнення загрози неплатоспроможності

Чіткого визначення, що вважається таким моментом, – немає. Відтак, постає питання, чи може ним вважатися дата висновку за результатами аналізу фінансово-господарського стану компанії, момент пред’явлення вимоги до компанії зі сплати штрафних санкцій, момент порушення контрагентом умов розрахунку тощо.

Керуватися тим, що будь-яка подібна обставина має бути проаналізована на предмет реального впливу на платоспроможність компанії, досить ризиковано, адже цілком ймовірно, що подібні випадки можуть у майбутньому доповнити причинно-наслідковий зв’язок обставин, що призвели до неплатоспроможності. Разом з тим, підприємницькій діяльності притаманні певні ризики, тож аби за кожного випадку, який часто може належати до звичайної господарської діяльності, керівник компанії не ініціював подання заяви про відкриття провадження у справі про банкрутство, це питання потребує роз’яснень.

Ознаки неплатоспроможності

При визначенні підходів під час аналізу фінансово-господарського стану підприємства на предмет ознак неплатоспроможності можна звернутись до «Методичних рекомендацій щодо виявлення ознак неплатоспроможності підприємств та ознак дій з приховування банкрутства, фіктивного банкрутства чи доведення до банкрутства» (затверджені наказом Міністерства економіки України від 19.01.2006 р. № 14). Хоч вказаний документ і датується 2006 р., чинності станом на сьогодні він не втратив.

Щодо субсидіарної відповідальності

Ч. 2 ст. 61 Кодексу передбачено, що під час здійснення своїх повноважень ліквідатор має право заявити вимоги до третіх осіб, які відповідно до законодавства несуть субсидіарну відповідальність за зобов’язаннями боржника у зв’язку з доведенням його до банкрутства. У разі банкрутства боржника з вини його засновників або інших осіб, у т.ч. керівника боржника, які мають право давати обов’язкові для боржника вказівки чи мають змогу іншим чином визначати його дії, на засновників боржника-юридичної особи або інших осіб у разі недостатності майна боржника може бути покладена субсидіарна відповідальність за його зобов’язаннями.

Критерії притягнення до субсидіарної відповідальності

У правовій позиції Верховного Суду, що викладена у постанові від 30.01.2018 р. у справі №923/862/15, до критеріїв, які є необхідними для притягнення особи до субсидіарної відповідальності, віднесено:

  • підписання завідомо невигідних договорів;
  • необґрунтовану сплату грошових коштів;
  • безпідставну передачу третім особам майна;
  • діяння, що грубо суперечать вимогам належного господарювання;
  • заплутування звітності, знищення документів або інформації;
  • дії, що довели юридичну особу до банкрутства та завдали великої матеріальної шкоди державі чи кредитору.

Висновок

Відповідь на запитання, чи може борг компанії стати особистим боргом її керівника — так, може. Окрім того, борг компанії може стати особистим боргом засновника та інших осіб, які можуть впливати на діяльність юридичної особи. Разом з тим, варто пам’ятати, що притягнення до відповідальності не є безумовним та потребує ретельного аналізу, встановлення причинно-наслідкового зв’язку та судової практики, що допоможе розумно та дієво застосувати цей механізм для забезпечення вимог кредиторів.

Не пропустіть важливе!
Підписуйтесь та отримуйте дайжест новин

Щоденно чи щотижня – обираєте ви!

Думка експерта

Бажаєте стати автором borg.expert?

Матеріали за темою

Законодавство

Статті • Влада i люди
Не всі порушення проектної документації під час будівництва будуть автоматично призводити до визнання об’єкту самочинно збудованим, а лише істотні та встановлені законом

Законодавство

Статті • Влада i люди
Скасування Господарського кодексу більше нагадує дивний спосіб лікування головного болю за допомогою гільйотини

Законодавство

Статті • Влада i люди
Пенсія призначається незалежно від тривалості служби

Законодавство

Статті • Влада i люди
Cпрощений режим регулювання трудових відносин дозволяє у трудовому договорі визначати додаткові права, обов’язки і відповідальність сторін

Законодавство

Статті • Влада i люди
Переважно благодійними питаннями опікуються юридичні утворення, тобто саме вони мають виступати податковими агентами

Законодавство

Статті • Влада i люди
Метою закону є регулювання нестандартних форм зайнятості для осіб, які виконують роботу на непостійній основі