Бронювання військовозобов’язаних працівників: в Кабміні назвали, де забронювали найбільше

Близько 528 000 працівників українських компаній заброньовано від мобілізації до Збройних Сил. Про це йдеться у відповіді Кабміну на запит Forbes.

Бронювання військовозобов’язаних працівників

Близько 528 000 осіб мають відстрочку від призову, повідомляють у пресслужбі Кабміну. З них 2176 осіб заброньовані за новим порядком, який уряд ухвалив 27 січня цього року.

Найбільше заброньованих в енергетичній галузі — 163 000 осіб. Агропромисловий сектор (63 000 осіб), а ІТ-спеціалісти (11 000 осіб).

З початку війни Мінекономіки прийняло 3510 наказів про бронювання військовозобов’язаних (із них 2661 чинний), повідомляють у пресслужбі Кабміну.

Розробляючи документ, уряд шукав баланс між потребою захистити країну та бажанням втримати економіку, розповідав в інтервʼю Forbes премʼєр-міністр Денис Шмигаль. За його словами, документ вийшов збалансований та враховує побажання обох сторін. Наприклад, якщо раніше на підприємстві можна було забронювати 40% від штату, то зараз — до 50% від військовозобов’язаних працівників, пояснює Шмигаль.

Нагадаємо

Станом на жовтень 2022-го Мінекономіки забронювало від мобілізації близько 700 000 осіб.

27 січня Кабінет міністрів затвердив нові правила бронювання працівників від мобілізації. Забронювати співробітників можуть компанії, які відповідають трьом із семи критеріїв:

• Підприємство є резидентом «Дія.City».
• Мінімальна сума платежів на користь держави. Загальна сума податків, зборів, платежів, нарахованих, утриманих і сплачених до державного та місцевих бюджетів, крім митних платежів, протягом звітного податкового року перевищує еквівалент €1,5 млн.
• Поріг валютного виторгу. Сума надходжень в іноземній валюті, крім кредитів і позик, за звітний податковий рік перевищує еквівалент €32 млн.
• Підприємства мають стратегічне значення для економіки та безпеки держави. Перелік підприємств визначає Кабмін.
• Підприємства мають велике значення для галузі національної економіки чи задоволення потреб територіальної громади. Критерії визначають профільні міністерства або ОДА «з урахуванням потреб громад».
• Відсутність заборгованості перед бюджетом зі сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (ЄСВ).
• Розмір середньої зарплати на підприємстві за останній календарний квартал становить не менше розміру середньої заробітної плати у регіоні за звітний період.