Бюджет війни. На що в Україні витратять 2,5 трильйона гривень у 2023 році

14 вересня 2022, 16:00Новини177

Этот материал также доступен на русском

Уряд підготував проєкт бюджету 2023 року. Його рамки дефакто визначив не Мінфін, а війна з росією

  • Посилання скопійованоlink copied

Уряд підготував проєкт бюджету 2023 року. Його рамки дефакто визначив не Мінфін, а війна з росією. Як держава планує вижити наступного року? FinClub проаналізував основні бюджетні доходи та видатки в затвердженому урядом проєкті бюджету-2023 і визначив найголовніше.

Рекордний дефіцит бюджету поточного року – більше 1 трлн грн – стане ще більше. Наступного року він зросте ще на 17%, або на 186,1 млрд грн – до 1 трлн 279,8 млрд.

Цей дефіцит має становити 20% від номінального ВВП із відповідними наслідками у вигляді інфляції (споживчі ціни підстрибнуть ще на 30%) та девальвації (валютний курс зросте до 50 грн/$).

Яким чином буде профінансований цей дефіцит?

Як і в 2022 році, уряд покладає надію на західні кредити. Навіть від ринку ОВДП вже немає суттєвих очікувань. На поточний момент Мінфін на 56,8 млрд грн більше погасив ОВДП, ніж продав нових. А наступного року цей показник становитиме мінус 225 млрд грн. Дефіцит бюджету має профінансувати Захід своїми кредитами (а не грантами – про це нижче) майже на 1,5 трлн грн. При курсі 42-50 грн/$ це $30-35 млрд. Основна надія на МВФ, США та ЄС.

Дефіцит бюджету завжди має одну й ту саму причину: доходи менші, ніж видатки.

Але доходи справді очікуються менші.

В довоєнному 2021 році фактично отримані доходи держбюджету становили 1 трлн 296,9 млрд грн. Інфляція за два роки – 2022-2023 – кумулятивно перевищить 60%, але доходів в бюджеті-2023 очікується навіть менше – 1 трлн 279,1 млрд грн, ніж було торік.

І це притому, що в 2022 році Мінфін все ще планує отримати 1 трлн 553 млрд грн доходів (до бюджету з початку року вносили зміни 10 разів!). За січень – липень доходи зросли на 18,5% – отримано 807 млрд грн, що екстраполюється на річний показник у 1 трлн 383 млрд грн.

Чому доходи в 2023-му мають скоротитися на 273,86 млрд грн в порівнянні із бюджетом-2022?

Аналіз проєкту бюджету виявив три основні причини.

  1. Перша – український уряд не має жодних гарантій від західних партнерів, що грантова допомога бюджету продовжиться. Після 130,87 млрд грн офіційних трансфертів до бюджету поточного року в наступному 2023 році від ЄС, урядів іноземних держав, міжнародних організацій та донорських установ Україна сумарно очікує отримати лише 252 млн грн. Це не має дивувати, враховуючи останню заяву ЄС, що в нього немає більше грошей для України, але пояснює, чому, принаймні поки що, в проєкті бюджету з’явився цей «мінус» 130,62 млрд грн. Йдеться саме про гранти – безповоротну допомогу. Кредити, зокрема макрофін, не є доходами бюджету, а є інструментами фінансування дефіциту.
  2. Друга причина – держсектор економіки більше не може прийти уряду на допомогу. Якщо цьогоріч від держкомпаній вимагають сплатити державі 112,97 млрд грн дивідендів (за 7 місяців сплачено 44,8 млрд грн), то наступного року – лише 7,31 млрд грн. Водночас один з найбільш прибуткових державних активів – ПриватБанк – за підсумками I півріччя вже заробив чистий прибуток у 6,3 млрд грн.
  3. Третя – податкові надходження скоротяться через війну та падіння економіки (реальний ВВП в 2022-му скоротиться на 33,2% і лише несуттєво зросте наступного року на 4,6%). Сумарно податкові платежі можуть зменшитися на 48,11 млрд грн в 2023 році – до 1 трлн 155,97 млрд грн.

Хоча в сфері податків будуть спостерігатися різновекторні тенденції.

Менше податків сплатять українці зі своїх доходів (-20,75 млрд грн) та бізнес зі своїх прибутків (-38,03 млрд грн).

Через відмову від транзиту російського аміаку зник з бюджету і відповідний пункт рентних доходів (-1,29 млрд грн). Але більші очікуються рентні платежі з видобутку природного газу (+48,13 млрд грн), ціни на який б’ють рекорди.

Акцизи скоротяться як з товарів, вироблених в Україні (-21,36 млрд грн), так і з імпортованих (-3,09 млрд грн). Найбільші втрати очікують на паливному ринку (-27,14 млрд грн), на якому досі паливо реалізується взагалі без акцизів. Через скорочення споживання алкогольних напоїв збір акцизів впаде в усіх сегментах – пиво, вино та лікеро-горілчана продукція (сумарно на 5,18 млрд грн). На ринку тютюнових виробів відбудеться переорієнтація із внутрішнього виробництва на імпорт, але сумарні акцизні збори зростуть (+4,84 млрд грн).

Збір внутрішнього ПДВ зросте на 27% (на рівні із інфляцією), але імпортний впаде майже на 15%, що не має дивувати на фоні очікуваного скорочення доходів українців через війну та еміграцію (зменшення надходжень від ПДФО; «замороження» мінімальних зарплат та прожиткового мінімуму).

Менше надходжень буде від плати за надання адміністративних послуг (-1,62 млрд грн), але власні надходження бюджетних установ мають зрости (+2,87 млрд грн).

НБУ має перерахувати «прибуток» до бюджету на суму 19,36 млрд грн, що на 5,78 млрд грн більше, ніж план на 2022 рік – 13,58 млрд грн.

Витратити уряд хоче 2 трлн 513,9 млрд грн, тобто на 119,57 млрд грн менше, ніж цього року.

На чому будуть економити?

В першу чергу – на органах державної влади: менше витратять і на президента, і на народних депутатів, і на секретаріат Кабміну. Скорочення видатків планується і в судовій гілці влади – від звичайних судів до Конституційного. Офіс генерального прокурора також має скоротити витрати на своїх прокурорів.

В секторі охорони громадського порядку фінансування збільшиться в усіх, крім Державної прикордонної служби і апарату МВС. Хоча міністерство і домоглося збільшення фінансування створення єдиної авіаційної системи безпеки та цивільного захисту (+1,74 млрд грн).

Найбільше додаткових коштів отримає ДСНС (+5,44 млрд грн), більше половини коштів із 209,8 млрд грн в структурі МВС підуть на Національну поліцію (68,61 млрд грн) та Національну гвардію (47,09 млрд грн).

Бюджет Міноборони зросте з 624,4 млрд грн до 857,9 млрд грн. Це абсолютний рекорд не тільки для Міноборони, але й для будь-якої державної структури в історії України. Водночас Резервний фонд буде скорочено на 181,22 млрд грн – до 22,5 млрд грн.

На першому місці за витратами – розвиток, закупівля, модернізація та ремонт озброєння та військової техніки (355,14 млрд грн). Зарплата військовослужбовців – на другому місці (325,66 млрд грн). Інші витрати армії (медичне забезпечення, харчування, паливо, навчання, забезпечення ветеранів тощо) – майже 170 млрд грн.

Попри 2,5 трлн грн витрат, бюджет 2023 року буде ще більш економним. Держстат не буде опитувати українців, Держкіно не буде фінансувати українське кіно, Мінекономіки не буде займатися «єПідтримкою» чи пільгами для машинобудування. «Економію» витрат дає і тимчасова окупація росією українських територій – менше витратять на освіту, медицину, навіть на податківців і митників.

Не пропустіть важливе!
Підписуйтесь та отримуйте дайжест новин

Щоденно чи щотижня – обираєте ви!

Думка експерта

Бажаєте стати автором borg.expert?

Матеріали за темою

Кабмін

Статті • Влада i люди
Директорат розвитку ринку праці та умов оплати праці Міністерства економіки підготував відповіді на поширені питання зі сфери трудових відносин в умовах воєнного часу.

Кабмін

Статті • Влада i люди
Уряд скористався панікою навколо ескалації на кордонах, щоб викупити частину боргових зобов'язань

Державні підприємства

Статті • Банкрутство; Влада i люди
Міністерство інфраструктури останнім часом «піариться» на гучних проектах, що мають швидше медійний характер. Але не звертають уваги на серйозну проблему, яка стосується річкового транспорту в Україні