Бюджет України втрачає 100 млрд гривень на рік через незареєстрованих працівників — Держпраці

В ефірі національного телемарафону 22 березня 2023 року голова Держпраці Ігор Дегнера розповів, що сьогодні ми маємо близько 3 млн працівників, які працюють без офіційного оформлення, а це понад 20% працездатного населення України, яке повністю або частково не декларує трудові відносини з роботодавцем.

«Це майже третина порівняно з тими працівниками, за яких сплачуються соціальні внески і яких держава бачить в соціальному страхуванні», — сказав очільник служби під час телемарафону.

Ігор Дегнера також зазначив, що 3 млн незадекларованих працівників — це значна кількість. Якщо її перевести в суму податків, бюджет країни недоотримує близько 100 млрд гривень на рік (ця сума складає третину оборонного бюджету за 2022 рік).

Чому це погано

Податки, які сплачують роботодавці державі за працівників, оформлених по трудовому договору, йдуть на підтримку соціально вразливих верств населення, пенсійні виплати (і впливають на їхній розмір) та військовий збір. Тобто декларуючи працю, кожен роботодавець та працівник робить свій внесок у підтримку ЗСУ та категорій громадян, які потребують допомоги у важкий для країни час, уточнив Ігор Денега.

«Через несплату податків і єдиного соціального внеску держава змушена підвищувати податки для бізнесу, щоб виплачувати пенсії, лікарняні, утримувати школи, лікарні, ремонтувати дороги тощо», — сказано на офіційному сайті Держпраці.

Різниця між цивільно-правовим та трудовим договорами

Нерідко роботодавці пропонують підписати працівникам цивільно-правовий договір, який дає першому уникнути додаткових навантажень (надання відпустки, оплачуваних лікарняних та інше), які, наприклад, є в трудовому договорі, зазначив голова Держпраці.

Цивільно-правовим договором сторони оформлюються не як роботодавець та працівник, а як виконавець (зобов’язується виконати роботу або надати послугу), і замовник (приймає роботу й оплачує її). Такі відносини не підпадають під дію трудового законодавства.

Договір містить кінцевий результат, а не процес його досягнення, тому замовник не піклується про умови праці, надавання робочого місця та обладнання, оплату лікарняних. Виконавець самостійно організовує роботу і відповідає за її своєчасне виконання.

Розмір винагороди та термін оплати визначають сторони, а не законодавство. Також цивільно-правовий договір зазвичай укладається для виконання разових робіт, а не систематичних.

«Це лазівка, якою користуються недобросовісні роботодавці. Безумовно є випадки, коли дійсно є підстави для укладення цивільно-правового договору, це цілком нормально. Але люди повинні розуміти, чому саме такий договір з ними укладається», — сказав Голова Держпраці.

Трудовий договір — це угода між найманим працівником і роботодавцем (компанія, ФОП, фізична особа, яка наймає персонал). Це документ, який регулює відносини сторін: містить умови роботи, права та обов’язки, умови оплати праці, графік роботи та інше. Підписавши трудовий договір, працівник зобов’язується виконувати роботу, зазначену в документі, а роботодавець — виплачувати за це заробітну плату й забезпечувати гідні й безпечні умови праці, передбачені законодавством.

Також працівник має соціальні й трудові гарантії.