Авансування послуг керуючого реструктуризацією позбавляють фізособу-боржника доступу до процедур банкрутства, – суддя

Наразі фізособа, яка звертається до суду із заявою про неплатоспроможність, повинна додати до заяви докази авансування на депозитний рахунок суду винагороди керуючому реструктуризацією за три місяці виконання повноважень. У 2020 році така сума для авансування становила понад 30000 грн. Наслідком невиконання цієї вимоги закону є повернення заяви без розгляду. При цьому кодекс про банкрутство не містить умов та не передбачає права боржника бути звільненим від авансування винагороди арбітражному керуючому на етапі подання заяви та вирішення судом питання про її прийняття до розгляду. Про це розповів секретар судової палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду Володимир Погребняк.

“Неплатоспроможність фізичних осіб дійсно є новелою законодавства у сфері банкрутства. На даний час законодавцем приділено значну увагу фізичним особам та відновленню їх платоспроможності. КзПБ містить норму «Відновлення платоспроможності фізичної особи». Разом з тим у даному випадку не обійшлося без складнощів. Наприклад, під час розгляду цієї категорії справ виникли питання, пов’язані з положеннями п.12 ч.3 ст.116 КзПБ, яким прямо передбачено, що фізособа, яка звертається до суду із заявою про неплатоспроможність, повинна додати до заяви докази авансування на депозитний рахунок суду винагороди керуючому реструктуризацією за три місяці виконання повноважень. У 2020 році така сума для авансування становила понад 30000 грн.

Наслідком невиконання цієї вимоги закону є повернення заяви без розгляду. При цьому кодекс не містить умов та не передбачає права боржника бути звільненим від авансування винагороди арбітражному керуючому на етапі подання заяви та вирішення судом питання про її прийняття до розгляду”, – каже суддя.

Не містить КзПБ і повноважень суду звільнити або відстрочити авансування зазначеної винагороди за аналогією із судовим збором. Для боржника, навіть за наявності нерухомого майна (на яке на момент звернення вже може бути накладений арешт або воно перебуває в іпотеці), доволі часто така сума є непомірним тягарем.

“Однак у таких випадках суди з огляду на пряму норму закону вимушені повертати заяви про неплатоспроможність. Адже законодавцем не передбачено жодних альтернативних можливостей авансуванню оплати послуг керуючого реструктуризацією за 3 місяці виконання ним повноважень. Бо це є гарантією з боку держави оплати праці цією особи на час формування реєстру вимог кредиторів у справі про банкрутство та відповідає гарантіям на оплату праці відповідно до чч.2, 6 ст.43 Конституції”, – зазначає пан Погребняк.

Наразі це питання вимагає пошуку вирішення, адже вимоги щодо авансування послуг керуючого реструктуризацією фактично позбавляють фізособу-боржника доступу до процедур банкрутства.

Зокрема, у своїй постанові від 19.11.2020 у справі №910/726/20 ВС зазначив, що боржник (фізична особа) не позбавлена можливості укласти угоду з арбітражним керуючим, який погодиться на умовах відстрочення оплати до реалізації майна боржника виконувати повноваження керуючого реструктуризацією у справі про неплатоспроможність цієї особи, та подати до суду разом із заявою відповідне звернення обох осіб (боржника та арбітражного керуючого) про призначення цього арбітражного керуючого керуючим реструктуризацією у справі про банкрутство фізичної особи.

“Місцевий суд може розглянути подані документи як альтернативу мирного врегулювання правовідносин з оплати винагороди арбітражному керуючому та прийняти відповідне рішення про можливість задоволення заяви боржника, дослідивши всю сукупність наданих ним доказів на обґрунтування неплатоспроможності фізичної особи”, – резюмує суддя.