АРМА боїться реформи? Замість відкритого діалогу — маніпуляції перед голосуванням

14 квітня у приміщенні Укрінформу Національне агентство з розшуку та менеджменту активів (АРМА) провело захід під гучною назвою: «АРМА 2.0: Реальна трансформація проти профанації». Проте за назвою, що обіцяла відкриту дискусію, приховувалась спроба змістити акценти та сформувати хибну уяву про справжні наміри реформи, закладеної у депутатському законопроєкті №12374-д.

Захід відбувся за кілька днів до винесення законопроєкту до зали Верховної Ради. Та замість створення майданчика для всебічного діалогу з професійною спільнотою та залученими сторонами, АРМА продемонструвало однобоку позицію, навмисне виключивши з дискусії фахівців, яких саме і критикувало.

Кого не запросили?

Зокрема, не були запрошені представники асоціацій приватних виконавців та арбітражних керуючих України — саме тих професійних груп, яких упродовж заходу публічно звинувачували у нібито “ризиках” для управління арештованими активами (дослівно одна з цитат голови АРМА Олени Думи: “законопроект пропонує схвалення якихось схем непрозорих механізмів через арбітражних управляючих”).

Натомість до слова запросили лише “лояльних” депутатів, які давно публічно підтримують АРМА та чия позиція була передбачуваною. Це створило ілюзію широкої підтримки чинної моделі управління, хоча насправді жодного конструктивного заперечення чи фахової альтернативної думки в залі не пролунало.

Виключенням став лише народний депутат Тарас Тарасенко, який тривалий час працював у сфері банкрутства та знає специфіку управління проблемними активами зсередини.

Він публічно звернув увагу на викривлення дискусії:

«Моє обличчя, коли арбітражних керуючих і приватних виконавців називають особами, які не можуть управляти арештованими активами» — прокоментував він на своїй Facebook-сторінці, додавши фото з явно здивованою реакцією.

У своєму виступі Тарасенко наголосив:

• що ці фахівці є частиною самоврядних професійних об’єднань, мають юридичну та економічну освіту, досвід антикризового управління;
• що заперечення їхньої участі у процесі управління активами — це свідоме обмеження професійної конкуренції, і така позиція не витримує критики з точки зору державного інтересу.

“Арбітражні керуючі мають дуже значний досвід у роботі з проблемними активами. Серед них є справжні професіонали, які вміють не просто управляти, а й створювати ефективні умови для повернення до життя великих і складних активів. Відкидати їх участь — це помилка”, – наголосив Тарас Тарасенко.

Прокоментував народний депутат і “цікаву” позицію інших учасників круглого столу: “Антимонопольний комітет взагалі здивував: вони вважають, що обмеження у вигляді 3 років досвіду управління арештованими активами — це дискримінація. Тобто, на їхню думку, людина без жодного практичного досвіду вже може керувати складними арештованими активами? І паралельно цей же Антимонопольний хоче бути у складі комісії з відбору управителів … Хоча це — явно не їхня функція”.

Маніпуляції і контрнаративи

Натомість АРМА, просуваючи власну позицію, створює штучну дихотомію: мовляв, законопроєкт №12374-д несе загрози, а чинна модель агентства — успішна та ефективна. При цьому:

• успіхи подаються без доказової бази, як «мільярди, що вже надійшли до бюджету»;
• на адресу альтернативного законопроєкту лунають заяви про «політичну мотивацію» та «ризики для євроінтеграції», які не підкріплені жодними об’єктивними висновками;
• участь незалежних професіоналів подається як загроза корупції, хоча саме конкуренція та залучення фахівців — найкращий запобіжник корупційним схемам.

Що насправді передбачає законопроєкт №12374-д?

Законопроєкт №12374-д, який підтримують низка народних депутатів, експертів та громадськість, передбачає:

• відкритість ринку управління активами;
• залучення професійних фахівців з перевіреним досвідом;
• чіткі й публічні процедури конкурсного відбору;
• перехід до реального професійного менеджменту, а не до ручного управління в межах однієї установи.

Висновок

АРМА дедалі більше демонструє, що боїться відкритої реформи, яка обмежить її монопольний вплив на сферу управління арештованим майном. Замість участі у вдосконаленні законопроєкту — агентство обирає шлях однобоких заходів, маніпулятивної риторики та викривленої публічної картини.

Тож, 18 квітня Верховна Рада голосуватиме за законопроєкт. І перед депутатами постане вибір: підтримати закриту, забюрократизовану модель, що боїться конкуренції, чи обрати відкриту професійну систему, в якій державний інтерес буде захищений через прозорі інструменти, фаховість і підзвітність.