Стрічка новин
Про це повідомив заступник міністра аграрної політики та продовольства Тарас Дзьоба під час презентації інформаційно-аналітичного бюлетеня «Огляд стану земельних відносин в Україні», передає Фінансовий клуб.
За його словами, йдеться переважно про довгострокові позики. Зокрема понад 40% кредитних угод, укладених під заставу землі у вересні, розраховані на 5 та більше років.
«Очевидно, що за відсутності базового «твердого» активу, який міг би стати банківською заставою, сільгоспвиробники мали труднощі із залученням довгострокового фінансування. Тепер же ми чуємо від селян, що реформа сприяє підвищенню продуктивності аграрного сектору, надає нові можливості для інвестування. Саме дострокове фінансування відкриває двері для переходу від сировинної економіки до виробництва і продажу товарів з високою доданою вартістю», – наголосив Дзьоба.
Він також підкреслив, що у Мінагрополітики очікують на ще більше пожвавлення цього сегменту кредитування після допуску до земельного ринку юридичних осіб. А до того ще є час, аби вдосконалити відповідні механізми, зробивши їх максимально прозорими та зрозумілими.
Дзьоба також запевнив, що до кінця року вся інформація про вартість угод із продажу земельних ділянок в Україні відображатиметься в електронних реєстрах. Адже однією з проблем перших місяців роботи ринку землі стало те, що в реєстрах містилися відомості про цінові показники лише 55% укладених угод.
Найкраща ситуація – у Хмельницькій області, де зареєстровано дані про вартість 76% угод, найгірша — на Закарпатті, де відомо про цінові параметри лише 21% транзакцій.
«Тепер ми розв’язуємо цю проблему. Мінюст підготував проєкт постанови Кабінету міністрів, яка необхідна для нормативно-правового врегулювання ситуації, а також варіант технічних змін до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, що дасть можливість відображати ціну по кожному кадастру», – розповів Тарас Дзьоба.
